Майно, яке належить дитині, потребує особливого ставлення — не лише з моральної, а й з юридичної точки зору. В Україні правила управління дитячим майном визначені законодавством і залишаються актуальними у 2025 році. Головний принцип – захист інтересів дитини, навіть якщо майном розпоряджаються її батьки.
Хто має право керувати майном дитини
Відповідно до Сімейного та Цивільного кодексів України, до 14 років усі майнові питання за дитину вирішують батьки або офіційні опікуни. Вони можуть розпоряджатися майном малолітньої дитини без додаткових дозволів, однак зобов’язані діяти виключно в інтересах дитини.
Якщо дитина вже здатна розуміти свої потреби, батьки мають враховувати її думку при ухваленні рішень щодо майна.
Коли необхідний дозвіл органу опіки
Є низка ситуацій, у яких батьки не можуть діяти самостійно. Без згоди органу опіки та піклування заборонено:
- відмовлятися від майнових прав дитини, зокрема на нерухомість;
- оформлювати фінансові зобов’язання від імені дитини;
- здійснювати операції з житловими об’єктами чи землею, які належать дитині;
- продавати, ділити або виділяти нерухомість, незавершене будівництво, транспорт або інше цінне майно дитини.
Орган опіки має право відмовити у наданні дозволу, якщо:
- один із батьків позбавлений батьківських прав;
- є судові спори щодо майна;
- угода може порушити інтереси дитини або зменшити її права.
Майно неповнолітніх: права дітей від 14 до 18 років
Після 14 років підлітки отримують часткову дієздатність, що дозволяє їм укладати правочини, але з обов’язкової згоди батьків. У випадках, передбачених законом, потрібен ще й дозвіл органу опіки.
Якщо батьки не дійшли згоди щодо розпорядження майном, питання вирішується через орган опіки або у суді. Варто також пам’ятати: для правочинів із цінним майном потрібна нотаріально посвідчена згода обох батьків. Без неї угоду можуть визнати недійсною.
Відповідальність за неналежне управління
Нехтування інтересами дитини при управлінні її майном має наслідки. Якщо батьки чи опікун використовували майно не за призначенням або завдали збитків, вони мають:
- повернути дитині її майно та отримані доходи;
- компенсувати збитки.
Це прямо передбачено статтею 177 Сімейного кодексу України.
Аліменти та доходи від майна
Доходи, отримані з майна дитини, батьки можуть витрачати на утримання сім’ї, але лише на першочергові потреби. Аліменти, навпаки, є виключно власністю дитини. Людина, яка отримує ці кошти (часто – один із батьків), має витрачати їх тільки в інтересах дитини. Неповнолітній також має право брати участь у розпорядженні аліментами, а за певних умов – отримувати їх самостійно.
Інші важливі моменти
Оформлення місця проживання дитини, навіть у складних обставинах (війна, розлучення, міграція), можливе без згоди одного з батьків – за певних умов.
Також варто пам’ятати: продаж нерухомості, яка належить дитині, потребує ретельного дотримання юридичних процедур. Закон встановлює додаткові запобіжники для захисту прав дітей, аби уникнути зловживань.