У світі архітектури все частіше звучить ідея: будинки мають не лише виконувати функцію, а й надихати. І новий проект дубайської студії Emkaan для школи Al Fanar – яскраве підтвердження цього принципу. Тут клас — це не просто помешкання з партами, а простір, де сама форма народжує уяву.
Архітектори відмовилися від звичних прямих кутів і створили серію білих куполоподібних класів із гострими вершинами. Вони зібрані до груп по два, три чи чотири, утворюючи кластери, наче маленькі «селища знань». Візуально школа нагадує макет майбутнього міста, що ожив, де геометрія працює на креатив.
Куполи з'єднані звивистими доріжками, а між ними сади та ігрові зони. Такий прийом руйнує відчуття «коридорного» навчання і створює динаміку: дитина йде не прямою лінією, а ніби подорожує між світами. Кожен поворот відкриває новий дворик, новий простір для спілкування та відкриттів.
Ідея проста: якщо ми хочемо виховати покоління новаторів, середа має сама підштовхувати до творчості. Тут немає жорсткої монотонності бетонних коробок. Натомість — органіка форм, гра світла на білих поверхнях та можливість дітям відчувати себе дослідниками.
Проект Al Fanar в районі Наб аль Шеба став прикладом того, як архітектура може працювати на суспільство. Школа виглядає не як установа, а як маленьке місто, де є свої вулиці, площі та «будинки». У такому оточенні дитина вчиться сприймати світ як відкриту систему, де завжди є місце вибору та креативу.