Коли замовник купує будинок своїх бабусі та дідуся, перед архітектором стоїть завдання набагато складніше, ніж просто реконструкція. Потрібно зберегти пам'ять, характер та атмосферу — і при цьому зробити простір сучасним та зручним для життя XXI століття.
Саме з таким викликом зіткнулася антверпенська студія Studio Okami Architecten, яка реалізувала проект The Garden Pavilion у бельгійському місті Belsele.
Вихідний будинок належав сім'ї замовника протягом десятиліть. Замість радикальної перебудови архітектори обрали більш тонкий шлях: акуратне розширення, яке поважає минуле та одночасно формує нову архітектурну ідентичність.
Так з'явився «Садовий павільйон» — обсяг, який не конкурує зі старою будівлею, а вступає з нею в діалог.
Головна ідея проекту — стерти кордон між будинком та ландшафтом.
Новий обсяг відкривається до саду панорамним склінням. Інтер'єр буквально витікає назовні. Денне світло пронизує простір, а зелений пейзаж стає частиною внутрішньої композиції.
Це вже не просто прибудова — це архітектурний фільтр між будинком та природою.
Фасад павільйону фанерований зеленим мармуром — сміливе та нетипове рішення для приватного будинку.
Матеріал працює відразу на кількох рівнях:
- перегукується з відтінками саду;
- створює відчуття глибини та шляхетності;
- підкреслює статус сучасного втручання.
Важливо, що мармур не виглядає чужорідним. Його насичений зелений тон посилює зв'язок з ландшафтом і водночас робить прибудову самостійним архітектурним акцентом.
Оригінальний будинок зберігає свою традиційну архітектуру. Новий павільйон — мінімалістичний, геометрично чистий, майже скульптурний.
Саме цей контраст і створює драматургію проекту:
- минуле — у текстурі, пропорціях та деталях старої будівлі;
- справжнє — у матеріалі, склінні та відкритості нової частини.
Таке рішення демонструє зрілий підхід: не прати історію, а акуратно вписати до неї новий розділ.
Garden Pavilion — це декоративний жест. Новий обсяг розширює житлову зону, створюючи просторий суспільний простір для сім'ї.
Великі отвори забезпечують:
- природна вентиляція;
- візуальне розширення інтер'єру;
- гнучкість використання простору.
Це може бути вітальня, їдальня або зона для зустрічей — архітектура не диктує сценарій, а дозволяє йому змінюватись.






