У світі, де заміська архітектура все частіше прагне стерильного мінімалізму, особливо цінно бачити проекти, які не стирають культурну пам'ять, а трансформують її. Саме таким став комплекс гостьових будинків Hata-Mazanka — тонка та смілива інтерпретація традиційної української хати.
Цей проект — не стилізація під етніку. Це архітектурний діалог між минулим та майбутнім.
Натхненням для архітекторів стала мазанка — традиційний сільський будинок з товстими побіленими стінами та солом'яним дахом. Колись такі будинки формували краєвид українських сіл. Сьогодні вони стають джерелом ідей нової локальної архітектури.
Три гостьові будинки розташовані на приватній території у центральній Україні. Їх поєднує виразна деталь — 10-метрові дахи із соломи, які ніби ширяють над скляними об'ємами.
У класичній мазанці стіни — масивні, глухі, що захищають від вітру та холоду. У Hata-Mazanka архітектори надійшли навпаки.
- Замість важких стін — панорамне скління.
- Замість закритості — максимальна прозорість.
- Замість ізольованості — злиття з ландшафтом.
Скляні фасади відкривають інтер'єри природі. Світло стає головним будівельним матеріалом.
Солома тут — не декоративний прийом. Це екологічний, енергоефективний матеріал з глибоким історичним корінням.
Високий дах виконує кілька функцій:
- формує виразний силует;
- забезпечує природну теплоізоляцію;
- створює відчуття камерності всередині;
- надсилає до традиційної архітектури.
При цьому пропорції навмисно гіпертрофовані. Дах стає скульптурою.
Інтер'єри будинків контрастують із архаїчним силуетом:
- натуральне дерево;
- мінімалістичні меблі;
- нейтральна палітра кольорів;
- продумане зонування.
Простір дихає. Ніщо не відволікає від головного — відчуття спокою.






