Наука знайшла спосіб добувати з моря прісну воду й електроенергію: вчені закликали на допомогу сонячне світло. Опріснювач морської та океанської води — це парогенератор за нанотехнологією, запропонованою російськими, китайськими та норвезькими дослідниками.
У новій технології використовується водна суспензія зі світлопоглинаючими наночастками оксиду заліза та графіту. Вартість цих матеріалів у 250 разів менша, порівняно з дорогоцінними металами, що використовувалися для цих потреб раніше.
«Великою перевагою нової системи є відмова від використання у виробництві наносуспензій із коштовними золотими або срібними частинами, — коментує наукове досягнення керівник міжнародної групи дослідників, професор Борис Балакін. — Обравши альтернативою дрібнодисперсні графітові та залізні порошки, ми застосували для їх розчинення у воді ультразвуковий гомогенізатор. У створеному нами прототипі використано виключно вітчизняні інгредієнти».
Оскільки йдеться про компоненти з нульовою токсичністю, опріснену воду можна додатково не очищати, що відбивається на здешевленні та прискоренні технологічного процесу.
Принцип роботи сонячного концентратора полягає в автоматичному відстеженні денного руху світила. Базові уявлення про цей ефект були отримані американськими та австралійськими дослідниками близько 20 років тому, проте науковий внесок колег обмежився маломасштабними лабораторними дослідами. Натомість, тепер стало можливим промислове застосування наукової теорії.
Продуктивність нового генератора є на чверть більшою, ніж у прототипів, що кип'ятили воду без використання наночасток. Ефективність системи підвищує також додатковий підігрів суспензії на вході у пристрій.
Міжнародні зусилля вчених спрямовані на підвищення ефективності сонячного генератора, який виробляє електрику в процесі випаровування, а також на його об'єднання з механізмом опріснення солоної води за допомогою сонця.