×
Для того щоб додати свою компанію, Вам потрібно увійти до свого кабінету або зареєструватися, якщо Ви ще цього не зробили.
×

Реєстрація на сайті

×

Відновлення паролю

Розгорнути рубрикатор

Місто, яке ділиться навпіл: як у Шанхаї створили науковий кампус за принципом живої клітини

Місто, яке ділиться навпіл: як у Шанхаї створили науковий кампус за принципом живої клітини

Уявіть будівлю, яка не намагається здаватися монолітною. Навпаки — вона ніби розділяється, розростається, утворює нові зв’язки й залишає між собою простір для життя.

Саме таку ідею архітектурна студія BDP поклала в основу нового дослідницького кампусу фармацевтичної компанії Chia Tai Tianqing Pharmaceutical Group у Шанхаї. Архітектори звернулися до одного з найпростіших і водночас найпотужніших природних процесів — поділу клітини.

І результат виявився набагато цікавішим, ніж просто буквальна архітектурна метафора.

Не одна велика лабораторія, а маленьке місто

Новий кампус розташований у районі Hongqiao International Central Business District на заході Шанхая. Його загальна площа становить близько 186 000 квадратних метрів.

За масштабом це вже не просто офісний комплекс і навіть не звичайний науковий центр. Тут об’єднали дослідницькі лабораторії, адміністративні приміщення, конференц-функції та житло для співробітників. Саме тому BDP від початку проєктувала територію не як одну величезну споруду, а як своєрідний мініатюрний міський організм.

Усього кампус складається з чотирьох взаємопов’язаних будівель із різними функціями.

Два основні корпуси призначені для досліджень і розробок. До одного з них приєднаний менший блок із житлом для персоналу. Інший пов’язаний із вищою адміністративною будівлею, до якої також примикає конференц-центр.

Найвища будівля комплексу працює як своєрідний вертикальний орієнтир — архітектурна точка, яка допомагає зібрати весь кампус в єдину систему.

Але найцікавіше відбувається не всередині окремих корпусів.

А між ними.

Архітектура, яка поводиться як клітина

Якщо подивитися на комплекс зверху, його композиція нагадує процес, який знайомий кожному студенту-біологу: клітина готується до поділу, витягується, формує дві частини — і водночас не втрачає зв’язку між ними.

BDP використала цей принцип буквально як основу композиції.

Дві пари будівель виглядають так, ніби вони розходяться в різні боки, залишаючи між собою простір. Їх з’єднують криті скляні переходи, тому «поділ» тут ніколи не перетворюється на ізоляцію.

Це важлива деталь.

Адже наукова робота теж рідко відбувається в одному кабінеті. Дослідники переміщуються між лабораторіями, зустрічаються з колегами, обговорюють результати, проводять презентації, відпочивають і повертаються до роботи.

Тому архітектори фактично переклали принцип біологічного поділу на мову сучасного робочого середовища:

розділяти функції — але не людей.

Найрозумніша деталь ховається всередині лабораторій

Особливо цікавим є рішення дослідницьких корпусів.

Замість традиційного центрального ядра інженерні та комунікаційні ядра будівель рознесені до протилежних кінців. Завдяки цьому між ними залишається значно більше відкритої площі.

І це не просто естетичний прийом.

Великі вільні планування дозволяють змінювати лабораторні приміщення відповідно до майбутніх потреб. Якщо змінюється обладнання, команда або сам напрям досліджень, простір можна адаптувати без необхідності повністю перебудовувати будівлю.

Для наукового центру це особливо важливо.

Лабораторія, спроєктована ідеально під сьогоднішній експеримент, через десять років може виявитися незручною. Тому справді сучасна дослідницька архітектура має бути не лише міцною, а й здатною змінюватися.

У Шанхаї цю властивість заклали буквально в геометрію будівлі.

Серце кампусу — не лабораторія

Мабуть, найсимпатичніша риса проєкту полягає в тому, що його центром зробили не черговий технологічний блок.

У центрі розташований відкритий громадський простір.

Чотири будівлі формують навколо нього своєрідне «серце» кампусу. Причому воно не повинно залишатися закритою територією виключно для співробітників. Концепція BDP передбачає більш проникний кампус, який взаємодіє з навколишнім міським середовищем.

Це дуже сучасний підхід до архітектури наукових установ.

У минулому лабораторний комплекс часто асоціювався з контрольованим середовищем, закритими територіями та суворим поділом між «внутрішнім» і «зовнішнім» світом.

Тут логіка інша:

наука не ховається від міста — вона стає частиною міського життя.

Скляний міст замість довгого коридору

Ще один ефектний елемент кампусу — піднятий перехід на рівні другого поверху.

Він з’єднує різні частини комплексу, але виконує набагато більше функцій, ніж звичайний міст.

Це одночасно маршрут, місце зустрічі, простір для короткої перерви та можливість вийти назовні, не залишаючи робочого середовища. Архітектори передбачили тут поєднання внутрішніх і зовнішніх зон.

І саме в цьому проявляється одна з головних ідей проєкту.

Хороший дослідницький простір — це не нескінченна послідовність лабораторних столів.

Людям потрібні місця, де можна випадково зустріти колегу, продовжити розмову за межами лабораторії, випити кави, пройтися або просто на кілька хвилин змінити обстановку.

5 жовтня 2026

Коментар

Інші публікації цієї рубрики
Архітектура, що звучить: в Еквадорі спроєктували незвичайний культурний центр у формі барабана

Архітектура, що звучить: в Еквадорі спроєктували незвичайний культурний центр у формі барабана

20 листопада 2026   —   Світові новини

Сучасна архітектура дедалі частіше виходить за межі звичних геометричних форм, перетворюючи будівлі на справжні символи місцевої культури. Яскравий приклад такого підходу — проєкт Bombódromo, масштабного центру сценічного мистецтва, який планують звести в еквадорській провінції Карчі. Його головна…

Архітектура пам'яті: у Дубаї з'явиться артпростір, натхненний образом рідного дому

Архітектура пам'яті: у Дубаї з'явиться артпростір, натхненний образом рідного дому

19 листопада 2026   —   Світові новини

Сучасна архітектура дедалі частіше прагне не лише дивувати незвичними формами, а й розповідати історії. Одним із таких проєктів стане новий постійний простір Фонду мистецтв Елі Хурі (Elie Khouri Art Foundation, EKAF) у Дубаї.

Від радянського заводу до зеленого кварталу: у Тбілісі створять новий житловий район Loco Park

Від радянського заводу до зеленого кварталу: у Тбілісі створять новий житловий район Loco Park

18 листопада 2026   —   Світові новини

У столиці Грузії готують масштабне архітектурне перетворення: на місці колишньої локомотивної фабрики радянської доби з'явиться сучасний житловий квартал із зеленими зонами, громадськими просторами та оновленими промисловими будівлями.

Архітектура, що зливається з природою: у Китаї створили музейний комплекс серед луків і зелених пагорбів

Архітектура, що зливається з природою: у Китаї створили музейний комплекс серед луків і зелених пагорбів

17 листопада 2026   —   Світові новини

Уявіть музей, який не височіє над навколишнім ландшафтом, не змагається з природою за увагу й не намагається вразити відвідувачів монументальними фасадами. Натомість він ніби виростає із землі, стає частиною зеленого простору та пропонує зовсім інший спосіб взаємодії з архітектурою.

SOM представила проєкт розкішного комплексу на воді в Австралії: історичний пірс перетворять на сучасний архітектурний центр

SOM представила проєкт розкішного комплексу на воді в Австралії: історичний пірс перетворять на сучасний архітектурний центр

16 листопада 2026   —   Світові новини

Готель на 200 номерів, елітні апартаменти, ресторани, магазини та громадські простори над водою — міжнародна архітектурна студія SOM запропонувала масштабну концепцію перетворення історичного пірса в австралійському місті Джилонг. Головною архітектурною домінантою майбутнього комплексу стане…