У середині 2024 року має завершитися будівництво обсерваторії Саймонза, яка покликана досліджувати космічне мікрохвильове випромінювання, відоме як реліктове випромінювання.
Це світло від первинної плазми раннього Всесвіту, що є найнадійнішим джерелом інформації про перші роки нашого Всесвіту. Телескопи обсерваторії Саймонза матимуть 50 тисяч детекторів, які зможуть реєструвати це світло — у десять разів більше, ніж на аналогічних телескопах, які працюють сьогодні.
Сучасний же Всесвіт — через десятки мільярдів років після часу, який досліджуватиме обсерваторія Саймонза — вивчатиме Обсерваторія Вери Рубін. Наприкінці 2024 року має завершитися її будівництво на горі гори Серро-Пачон, що також у Чилі. Оптика обсерваторії розрахована виявляти короткотривалі спалахи світла від наднових — зір, що зазнали колапсу, а також спостерігати за астероїдами та кометами, та будувати мапу розподілу темної матерії й темної енергії у Всесвіті, досліджуючи близько 20 мільярдів галактик.
Однак, Nature відзначає, що 2024 рік тільки посилить занепокоєння астрономів, пов'язані із запусками на навколоземну орбіту супутників, як-от Starlink. Вже зараз вчені відмічають, що сузір'я Starlink псує знімки, що робить телескоп «Габбл», який навпаки має мати кращий огляд з космосу завдяки відсутності земної атмосфери. А запущений минулого року супутник BlueWalker 3 виявився яскравішим за більшість зір на нічному небі, що загрожує роботі наземних обсерваторій, зокрема й майбутній обсерваторії імені Вери Рубін.