Чи прискорить введення СВАМ екомодернізацію промисловості?

Європейський Союз розглядає Carbon Border Adjustment Мechanism (CBAM) як спеціальний фіскальний інструмент, який змусить виробників імпортної продукції платити таку саму ціну за викиди СО2, яку платять європейські виробники. Відповідно, мета CBAM – включити до собівартості імпортних товарів ті витрати, які виникли б, якби виробництво цих товарів перебувало під таким самим режимом регулювання парникових викидів, як у ЄС.

Питання CBAM дуже гостре для України, оскільки ЄС – наш основний торговий партнер. При цьому в результаті вибору України курсу на європейську інтеграцію за останні 5-6 років роль ЄС як торговельного партнера значно посилилася. Частка експорту України в ЄС зросла з 34,1% у 2015 році до 41,5% у 2019 році. Справа дійшла до того, що, наприклад, вітчизняні металурги продають на ринок ЄС більше, ніж на внутрішній ринок України.

Зрозуміло, посилення економічних зв’язків можна розцінювати як позитивний фактор. Однак є і зворотна сторона медалі. Надмірна залежність України від ринку ЄС може зрештою стати згубною для вітчизняної економіки. Третина українського експорту в ЄС – вуглецевовмісна продукція, яка потенційно підпадає під дію CBAM. Це вироби з чорних металів, добрива та інша хімічна продукція, а також електроенергія.

Запровадження CBAM означатиме зниження конкурентоспроможності українського експорту, збитки для вітчизняної економіки, розрив виробничих ланцюжків між європейськими та українськими підприємствами. Тобто Україна сильніше за інші країни постраждає від запровадження CBAM, і станеться це в результаті наших тісних і партнерських відносин з ЄС.

Зі свого боку, Євросоюз за рахунок CBAM розраховує досягти таких цілей:

Знизити ризик «витоку вуглецю» (carbon leakage)

Carbon leakage – збільшення викидів парникових газів за межами країни, яке виникає за рахунок перенесення виробництва за кордон через відмінності в екологічній політиці різних країн. Тобто промислове виробництво скорочуватиметься в країнах з жорсткою екологічною політикою і зростатиме у країнах з м’якою політикою. CBAM має на меті перешкоджати цьому процесу.

Ліквідувати відмінності кліматичних амбіцій між країнами

У рамках Паризької угоди щодо боротьби зі зміною клімату країни самостійно визначають свою мету щодо скорочення викидів СО2. Наприклад, ЄС має намір стати вуглецево нейтральною до 2050 року. Цілі багатьох країн – торговельних партнерів менш амбітні.

Усунути асиметричність кліматичної політики різних країн

Боротьба зі зміною клімату є глобальним завданням. Досягти глобальних цілей можна лише глобальними зусиллями. В ЄС діє система торгівлі парниковими квотами EU ETS. Ціни квот зростають з кожним роком. Але не всі країни – торговельні партнери оподатковують викиди СО2. Крім того, ставки наявних податків на СО2 нижче, ніж у ЄС. Про вуглецеву нейтральність економік торговельні партнери почали замислюватися тільки після того, як ЄС оголосив свої плани щодо впровадження CBAM.

Україна, підписавши Угоду про асоціацію з Євросоюзом, стала частиною європейського простору і взяла на себе зобов’язання щодо імплементації європейських екологічних директив. Україна розробила свою стратегію з декарбонізації економіки та висловила готовність приєднатися до European Green Deal. Україна у сфері скорочення викидів парникових газів рухається в одному напрямку з Євросоюзом, тому запровадження CBAM стосовно українського експорту видається необґрунтованим і руйнівним для двосторонніх економічних відносин.

Щобільше, CBAM – це дуже суперечливий інструмент за своїм впливом. ЄС розраховує, що CBAM дасть змогу вирівняти «правила гри» в плані екологічної політики в Євросоюзі та країнах-партнерах. Для українських виробників CBAM означатиме зростання витрат, а правила гри не будуть рівними, оскільки можливості України з державного стимулювання декарбонізації, а також можливості бізнесу щодо залучення фінансування значно менші, ніж у ЄС.

Євросоюз має намір за рахунок CBAM підтримати конкурентоспроможність місцевих виробників. У цьому плані CBAM виступає як чергове торговельне обмеження для українського експорту в ЄС.

CBAM стане додатковим джерелом поповнення бюджету ЄС. Однак українські виробники не матимуть доступу до фондів, в яких ЄС буде акумулювати кошти від CBAM. Фактично, за рахунок коштів українських підприємств європейські виробники будуть модернізувати власні потужності.

Запровадження CBAM створить умови для появи ринку низьковуглецевих товарів в ЄС. Однак українські виробники не зможуть на нього вийти, оскільки не матимуть такої самої підтримки декарбонізації, як у ЄС.

Євросоюз розраховує за рахунок CBAM стимулювати активну декарбонізацію поза своїми межами та сприяти глобальному скороченню викидів СО2. Однак CBAM призведе до зменшення інвестиційного ресурсу українських виробників, що своєю чергою гальмуватиме процес декарбонізації в Україні.

СВAM матиме негативні наслідки для економіки України. Наприклад, в одній лише металургійній галузі вони можуть означати втрату до 0,5% ВВП. Це і зниження обсягів експорту, і скорочення інвестиційного ресурсу. Крім того, є ризики більш значних втрат у довгостроковій перспективі, наразі їх неможливо визначити.

Якщо СВAM буде застосовуватися до України на загальних підставах, це гальмуватиме декарбонізацію в Україні. CBAM до України застосовуватися не повинен, тому що ми вже прийняли на себе цілі European Green Deal. Виключення України з-під дії CBAM – навпаки, буде стимулом для української економіки.

Таку думку озвучив Станіслав Зінченко, директор GMK Center, цитує buduemo.com.