Ще нещодавно wet room здавався чимось із світу дорогих готелів та дизайнерських інтер'єрів. Сьогодні це практичне і стильне рішення, яке все частіше обирають власники квартир і будинків по всьому світу. І головне — при правильному підході встановити мокру зону можна самостійно, суттєво скоротивши бюджет проекту.
Чому wet room — це більше, ніж просто душ
Мокра зона — це ванна, де немає традиційного піддону, а підлога виконана врівень з рештою простору. Плитка плавно переходить зі стін на підлогу, а душ часто відділений лише скляною перегородкою або нічим.
Такий формат:
- візуально збільшує простір;
- ідеально підходить для маленьких ванних кімнат та мансард;
- спрощує прибирання;
- виглядає мінімалістично та дорого.
Але за зовнішньою простотою ховається технічна складність. Помилка на будь-якому етапі може призвести до протікання, слизької підлоги або холодного приміщення.
Крок 1. Грамотне планування
Будь-яке успішне будівництво починається не з перфоратора, а з плану. Для wet room особливо важливо заздалегідь визначити:
- місце зливу;
- напрямок ухилу підлоги;
- розташування душу та перегородок;
- зони, які постійно контактуватимуть із водою.
Важливо розуміти: у мокрій зоні немає “сухих” поверхонь — захист потрібний скрізь.
Крок 2. Підготовка основи
Підстава статі має бути:
- міцним;
- рівним;
- стійким до вологи.
На цьому етапі часто встановлюють спеціальний душовий піддон прихованого монтажу або формують ухил за допомогою будівельних сумішей. Ухил — критично важливий: вода повинна йти швидко і без калюж.
Крок 3. Гідроізоляція — серце проекту
Якщо запитати професіоналів, де найчастіше припускаються помилок, відповідь буде одна — гідроізоляція.
Використовуються:
- рідкі мембрани;
- гідроізоляційні стрічки в кутах та примиканнях;
- спеціальні склади для стін та підлоги.
Ізолюється все: підлога, стіни, кути, місця навколо трапу та труб. Тут не можна економити ні на матеріалах, ні на часі.
Крок 4. Тепла підлога — не розкіш, а необхідність
Wet room без теплої підлоги — це холодна плитка та підвищена вологість. Підігрів:
- прискорює висихання поверхні;
- знижує ризик ковзання;
- робить простір комфортним цілий рік.
Важливо використовувати системи, які підходять саме для вологих приміщень.
Крок 5. Укладання плитки
Для мокрих зон вибирають плитку із протиковзкими властивостями. Укладання ведеться від зливу, суворо дотримуючись ухил. Шви заповнюються вологостійким затиранням, а всі примикання додатково герметизуються.
Рада з практики: великоформатна плитка виглядає ефектно, але потребує ювелірної точності.
Крок 6. Завершальні елементи
Фінальний етап — встановлення:
- скляних панелей;
- душової системи;
- змішувачів та аксесуарів.
Мінімалізм тут працює найкраще: менше деталей — менше потенційних проблем.





