Скляний дах: різновиди та особливості монтажу

Скляна покрівля у будинку це досить незвичайне і цікаве рішення. Зазвичай такий різновид дахів використовують для оформлення оранжерей, музеїв, бізнес-центрів і ресторанів. Але дещо змінивши технологію монтажу, можна зробити такий дах у приватному будинку.

Різновиди форм скляних дахів для будинку

Скляна покрівля може розташовуватися не тільки над всім будинком, але і над якою-небудь конкретною його частиною. Власники великих котеджів за допомогою таких дахів оформляють мансарди, оранжереї, балкони, холи та тераси. За формою всі покрівлі зі скла поділяють на такі види:

• плоскі з невеликим нахилом або без нього;
• арочні;
• купольні;
• у формі півсфери;
• зенітні ліхтарі.

Найлегше зводити плоский скляний дах. З технічної точки зору він являє собою зафіксовані на конструкції будівлі балки та укладені зверху на них склопакети. Основи можна розташовувати під невеликим кутом. Влаштування такої форми даху вимагає ретельних розрахунків. Найменша похибка призведе до руйнування скла.

З екологічної точки зору для будинку краще підходять дахи арочної, купольної форми та дахи у формі півсфери. Повітряні потоки вільно циркулюють всередині приміщень з такою покрівлею, знижується тиск на фундамент. Арочні та купольні дахи дозволяють створити всередині будинку якісне природне освітлення. Єдина складність при їх зведенні пов'язана з проєктування несучого каркаса, зазначає будівельний портал buduemo.com.

Зенітні ліхтарі відносять до універсальних архітектурних елементів. Вони можуть повністю замінити собою покрівлю або стати доповненням до неї. Огляд у таких дахів обмежений і створити з ними природне освітлення буде складно.

Види профілів для скляних дахів

Каркас можна виготовити з алюмінію, сталі та комбінації різних матеріалів. Якістю профілю визначається те, наскільки міцною буде скляний дах будинку, тому вибирати його потрібно з урахуванням умов експлуатації будівлі. Алюмінієві профілі користуються попитом, тому що мають невелику масу і хорошу міцність, до того ж алюміній не схильний до корозії, тому такий профіль не зажадає за собою особливого догляду надалі. Він знижує навантаження на каркас будівлі, але має високу теплопровідність, а значить, є хорошим містком холоду, що може створити несприятливий мікроклімат у житловому приміщенні.

Сталевий профіль виділяється серед інших типів високою міцністю. Його використовують для створення дахів складних форм з великою заскленою площею. Головний мінус такої основи полягає у схильності до корозії. Власникам будинку доведеться раз на рік викликати бригаду для нанесення на каркас захисних матеріалів.

Комбінований профіль виробляється з алюмінію і дерева. Ці матеріали компенсують недоліки один одного, дозволяючи створити не тільки міцний, але і красивий каркас.

Переваги та недоліки

Переваги скляного даху, в першу чергу це:

• Висока світлопроникність. Прозорість якісного покрівельного скла може досягати 95 відсотків, а завдяки великій площі скління панорамної поверхні, природне світло використовується максимально ефективно.
  
  
• Міцність і довговічність. Скляній покрівлі не страшні підвищені навантаження у зимовий період, завдяки високій несучій здатності каркаса і міцності загартованого скла.
  
  
• Гладкість поверхні. Найпоширеніші матеріали, які використовуються для облаштування скляних покрівель, мають рівну, гладку поверхню, що дозволяє снігу і дощу не затримуватися, а самопливом зісковзувати зі ската.
  
  
• Різноманітність форм. Зі скла можна зібрати дах практично будь-якої форми - купол, півсферу, трикутну, пірамідальну.

У такої конструкції, як панорамний дах зі скла є наступні недоліки:

• Висока теплопровідність. Цей недолік проявляє себе в будь-який час року. Дах зі скла влітку створює ефект парника, пропускаючи все сонячні промені. А щоб він не обледенів узимку, необхідно встановити додаткові елементи - спеціальну обігрівальну систему. Утеплення стандартними матеріалами без втрати світлопрозорості неможливе.
  
  
• Необхідність механічного очищення. У зимовий період через велику кількість снігу на поверхню скляної покрівлі лягає велике навантаження. Одним з варіантів зниження навантаження є регулярна механічна очистка даху, яку робити часто проблематично.
  
  
• Слабка гідроізоляція між елементами покрівлі. На скляній покрівлі з гідроізоляційних матеріалів дозволено тільки застосування силіконових герметиків, проте герметизація всіх швів може бути досить слабкою.
  
  
• Жорсткі вимоги до ухилу. Якщо дах має ухил менш як 30 градусів, то на його поверхні будуть накопичуватися снігові маси, застоюватися вода. Збільшення ухилу скатів є більш доступною альтернативою установці системи обігріву покрівлі.
  
  
• Висока ціна. У кінцевому підсумку найголовнішим недоліком скління даху є висока вартість, яка складається з витрат на спеціальні матеріали та оплату трудомістких висотних робіт.

Види скла, які використовуються для конструювання дахів такого типу

Для виготовлення скляних дахів використовують кілька видів відповідного матеріалу.

Загартоване скло. Його виробництво відбувається за схемою, відмінною від випуску відомих нам аналогів, які використовуються для віконних прорізів. Загартоване скло в кілька разів міцніше, ніж звичайне і при падінні або ударі розсипається на безліч дрібних осколків.

Триплекс. Багатошарове скло, виготовлене за принципом «сендвіча»: кілька листових панелей прошаровуються плівкою і згуртовуються між собою. Воно ударостійке. Але якщо і розбивається, то не розсипається, а тримається єдиним полотном за рахунок згаданої плівки. Сучасні технології дозволяють використовувати різні види плівкового матеріалу, які відрізняються не тільки складом, а й функціями. Так, останнім часом великі виробники пропонують своїм клієнтам прошарок з кольорового плівкового матеріалу або з нанесеним декоративним візерунком. Цю новинку вже з успіхом використовують дизайнери-архітектори.

Армоване скло. У його структуру впроваджується візуально непомітна металева сітка. Спроби його руйнування провалюються шляхом наявності внутрішньої структури. Крім того, що воно має особливу ударостійкість, таке скло є ще і пожежостійким бар'єром. Деякі виробники в додаток до армуючого матеріалу додають спеціальні хімічні склади, які при нагріванні розширюються і перетворюють панель у міцний бар'єр. Він захищає будову від зовнішніх джерел пожежі, а при її наявності всередині, не дає поширитися ззовні.