Щоб побудувати затишний і комфортний для проживання будинок, слід уважно проєктувати всі його системи, у тому числі й водостічні. Здавалося б, прихована з виду, водостічна система відіграє важливу роль у відведенні талої та дощової води з даху. Від її функціональності залежить довговічність покрівлі, яка є першою перешкодою на шляху атмосферних опадів.
Нерідко під час будівництва будинку і після, допускаються різні помилки при монтажі водостоків. Надалі вони призводять до виникнення таких проблем, як застій води на покрівлі, і її зледеніння внаслідок цього, деформації покрівельних матеріалів, а також багатьох інших неприємностей.
Помилки під час монтажу водостоку
Найбільш поширеними помилками при монтажі водостоку є такі помилки:
- Монтаж водостоків після того, як було покладено покрівельне покриття;
- Помилки, пов'язані з розрахунком діаметра труб для водостічної системи, кількості воронок та жолобів;
- Відсутність кута ухилу при встановленні ринв. Вже через кілька років експлуатації, внаслідок того, що вода весь час накопичуватиметься і замерзатиме в трубах, водостічна система вимагатиме невідкладного ремонту;
- Труби для водостоку знаходяться надто далеко від покрівлі або навпаки, покрівля сильно нависає над водостоком. У такому випадку, при сильних опадах водостік може не справлятися з великою кількістю води, зазначає buduemo.com;
- Помилки під час кріплення водостоків. Насамперед це занадто велика відстань між кріпильними елементами або використання невідповідного кріплення;
- Нехтування, пов'язані з тепловим розширенням водостоків.
- Під час монтажу водостічної системи обов'язково потрібно враховувати матеріали виготовлення всіх її елементів. Якщо це ПВХ, слід розуміти, що цей матеріал має досить великий коефіцієнт розширення в різні сторони.
Правила монтажу водостічних систем
Під час монтажу водостічної системи для даху обов'язково враховується температура навколишнього середовища. Водостоки з ПВХ встановлюють у той час, коли температура повітря на вулиці не менше 5 градусів. Установку металевих та керамічних водостоків допускається проводити при температурі від -10 градусів і вище.
Обов'язково жолоби водостоку необхідно встановлювати з невеликим ухилом у бік дощоприймача. Для пластикових водостоків кут ухилу повинен становити не менше 3 мм на 1 метр, у той час, як для металевих трохи менше, починаючи від 2 мм на 1 метр жолоба.
Дощоприймачі повинні бути розміщені на певній відстані один від одного. Оптимальна відстань між ними — 20 метрів.
Щоб після монтажу водостічної системи, надалі, з нею не було проблем при експлуатації, особливу увагу слід приділити розміщенню тримачів жолобів (гаків та кронштейнів). Їх слід розміщувати на однаковій відстані один від одного. В першу чергу, монтуються крайні кріпильні елементи, на початку та в кінці жолобів, на відстані від краю даху не більше ніж у 20 сантиметрів. При цьому для водостоків із ПВХ, відстань між кріпленнями має бути 50 см, а для металевих жолобів, дещо більше, близько 60 см.
Водостоки з ПВХ з'єднуються за допомогою холодного зварювання, затискачів або засувок, а також з використанням гумових ущільнювачів. Обов'язково в процесі з'єднання пластикових водостоків враховуються температурні розширення, яким вони будуть піддаватися в момент експлуатації.
Металеві водостоки з'єднуються за допомогою затискачів та ущільнювачів. Через те, що при сильному нагріванні йде руйнування захисного шару металевих водостоків, для їх різання не рекомендується використовувати болгарку з диском по металу. Пластикові водостоки можна різати звичайною пилкою по металу з дрібними зубцями.
І останнє, це відстань різних елементів водостічної системи від стін будівлі.
Наприклад, відступи труб водостоку від стін найчастіше роблять на відстані в 3-10 см. Кріпильні елементи для труб монтують достатньою кількістю через кожні два метри, якщо будівля має велику висоту (10 метрів і більше). Злив водостічної системи, як правило, розташовують на висоті в 15 см від вимощення будівлі або на висоті у 25 см від землі.