Дах з шиферу: плюси та мінуси

Попри велику різноманітність сучасних покрівельних матеріалів не втрачає своєї популярності перевірений часом старий добрий шифер

У чому переваги покрівлі з шиферу і чи має вона недоліки розглянемо докладніше.

Переваги покрівлі з хвильового шиферу

Перше, на що звертаєш увагу, вивчаючи асортимент покрівельних матеріалів - різниця у ціні. Шифер «ветеран» коштує майже вдвічі дешевше новомодних матеріалів типу металочерепиці або сайдингу. І, попри невисоку вартість, шифер славиться відмінними експлуатаційними параметрами. Як показує практика, дах з шиферу здатен справно служити не один десяток років.

До числа незаперечних переваг шиферу варто віднести:

1. Стійкість до горіння та утворення корозії. Вона досягається шляхом наявності у складі матеріалу азбестових волокон, іменованих як азбест, основне призначення яких - підвищувати міцність виробу.
2. Здатність утримувати велику вагу. По шиферній покрівлі може спокійно ходити доросла людина.
3. Малий нагрів на сонці, відмінне поглинання звуків. Під таким дахом комфортно у спекотні дні, а під час сильних дощів шуму майже не чутно.
4. Простота монтажу. Укладання листів проводиться легко і швидко, завдяки чому покрівельні роботи з використанням цього матеріалу може виконати навіть початківець майстер.

Шиферні листи випускаються у двох варіантах виконання: плоскі та хвильові. На ринку зустрічаються як вироби традиційного сірого кольору, так і листи коричневого, червоного, синього і зеленого кольорів. Пофарбовані вироби за ціною виходять трохи дорожче сірих.

А чи є мінуси?

Шифер, як і будь-який інший будівельний матеріал, не позбавлений недоліків. Найголовніший серед них - екологічність. Азбестовий пил, який використовується при виготовленні шиферу, є канцерогеном, а тому несе небезпеку для здоров'я людини. З цієї причини шифер заборонено використовувати у країнах Євросоюзу у якості покрівельного матеріалу.

До числа «мінусів» матеріалу варто також віднести:

• крихкість листів і вразливість до механічного впливу;
• висока гігроскопічність матеріалу.

Перший недолік найчастіше проявляється при монтажі листів. Їх фіксацію здійснюють шляхом прибивання цвяхів довжиною від 70 до 120 мм. У момент удару на шифер нерідко утворюються тріщини й відколи. Попередити це неприємне явище можна, попередньо просвердливши отвори дрилем у листах у тих місцях, де передбачається фіксація цвяхами.

Дах з шиферу, немов губка, вбирає у себе вологу. Шляхом цього він є ідеальним середовищем для поширення лишайників і проростання моху. У результаті цього вона з часом втрачає привабливість. Розв'язувати цю проблему найпростіше, покривши покрівельний матеріал фарбою на полімерній або силіконовій основі, призначеної спеціально для нанесення на шифер, рекомендує портал buduemo.com.

Нанесений шар облагородить покрівлю та, створивши захисну плівку, додатково знизить ризик руйнування від впливу атмосферних опадів. Так, шиферна покрівля темно-коричневого кольору буде виглядати стильно і дорого, а дах зеленого відтінку - гармоніювати з навколишнім ландшафтом.

Особливості монтажу шиферу

Укладають покрівельний матеріал на готову основу, виконану з пиломатеріалу перетином 50х50 або 60х60 мм. Розміри основи розраховують з таким розрахунком, щоб на одну секцію повністю лягав цілий лист, і при цьому залишалося місце для можливості створення нахлеста в одну хвилю.

Основні моменти, які варто враховувати при укладанні шиферу:

1. Монтаж листів здійснюють знизу вгору. Щоб дах не протікав, листи кріплять тільки по гребені хвилі.
2. Вибираючи, з якого краю варто починати укладання, потрібно орієнтуватися на переважний напрямок вітру у кліматичній зоні забудови.
3. При фіксації листів під головки цвяхів необхідно укладати руберойдові шайби. Гумові аналоги для цих цілей не підходять.

Щоб захистити місця фіксації листів від попадання вологи під час опадів, варто обробити їх герметизуючим складом.

Спосіб укладання листів визначається конфігурацією покрівлі. Вони можуть розташовуватися як чітко один над одним, так і у шаховому порядку. У будинках, що мають довгі скати, шиферні листи розміщують без зміщення. Якщо ж скати вузькі по вертикалі, але при цьому широкі по горизонталі - листи розміщують зі зміщенням на одну хвилю. Тут діє правило, чим крутіше скат, тим більше повинен бути напуск листів.

У будь-якому випадку, шифер допускається укладати на дах за умови, що нахил ската не перевищує позначки у 45 °. Недотримання цієї умови може призвести до того, що листи під тяжкістю власної ваги з часом зірвуться і з'їдуть вниз.