×
Для того щоб додати свою компанію, Вам потрібно увійти до свого кабінету або зареєструватися, якщо Ви ще цього не зробили.
×

Реєстрація на сайті

×

Відновлення паролю

Розгорнути рубрикатор

У процесі зменшення розмірів транзисторів, кремній може бути замінений

У процесі зменшення розмірів транзисторів, кремній може бути замінений

Десятки років кремній залишався переважним матеріалом для виробництва мікрочіпів, але його панування може закінчитися. Фахівці MIT виявили, що сплав арсеніду індію-галію може стати основою технології виробництва транзисторів меншого розміру, що володіють більшою енергетичною ефективністю.

Транзистори - будматеріал комп'ютерів. Вони виконують роль вимикачів, або перериваючи електричний струм, або дозволяючи йому рухатися далі, і забезпечують тим самим роботу обчислювальних машин. Однак для того, щоб зростання потужності комп'ютерів не зупинилося, потрібні більш компактні транзистори. На сьогодні виробництво напівпровідників засноване на кремнії, але є і альтернативи. Наприклад, арсенід індію-галію (InGaAs).

Цей матеріал володіє відмінними властивостями транспорту електронів. Транзистори з InGaAs можуть швидко обробляти сигнали і працювати при відносно низькій напрузі, тобто дійсно здатні підвищити продуктивність комп'ютерів. Але є одна проблема. У малому масштабі знаменитий транспорт електронів цього з'єднання погіршується. Ця проблема змусила деяких дослідників оголосити InGaAs невідповідним матеріалом для виробництва транзисторів.

Однак, як з'ясували вчені з MIT, проблеми з продуктивністю арсеніду індію-галію відбуваються почасти через захоплення оксиду, в результаті чого електрони починають гірше проходити через транзистори.

Вивчивши їх частотну залежність - швидкість, з якою електричні імпульси проходять через транзистор - вони звернули увагу, що на низьких частотах продуктивність InGaAs падає. Але на частоті 1 ГГц і більш з'єднання працює відмінно - не гірше, ніж кремній.

Вчені впевнені, що цю проблему можна вирішити або звести нанівець, а також сподіваються, що їх відкриття дасть поштовх новим дослідженням арсеніду індію-галію.

10 грудня 2020 hightech.plus

Коментар

Інші публікації цієї рубрики
Перероблений денім: утеплювач може скласти конкуренцію скловолокну?

Перероблений денім: утеплювач може скласти конкуренцію скловолокну?

31 липня 2025   —   Матеріали, технології та дизайн

Чому перероблений денім може стати вирішенням проблеми утеплення.

Копролол — новітній будівельний матеріал: заміна кольорових металів

Копролол — новітній будівельний матеріал: заміна кольорових металів

9 липня 2025   —   Матеріали, технології та дизайн

Копролол — це інноваційний композитний матеріал, розроблений як альтернатива дорогим кольоровим металам. Він поєднує в собі легкість, міцність, стійкість до корозії та електропровідні властивості, що робить його перспективним рішенням для широкого спектра будівельних та інженерних завдань.

Жива (інтерактивна) плитка для підлоги: сучасний акцент у дизайні

Жива (інтерактивна) плитка для підлоги: сучасний акцент у дизайні

3 липня 2025   —   Матеріали, технології та дизайн

Жива плитка — це інноваційне покриття, яке змінює свій вигляд при натиску: кольоровий гель у середині переміщується, створюючи ефект "живої" поверхні. Кожен крок по такому покриттю — це унікальна візуальна гра і нове відчуття простору.

Токопровідний бетон: інновація в будівництві та енергетиці

Токопровідний бетон: інновація в будівництві та енергетиці

3 липня 2025   —   Матеріали, технології та дизайн

Токопровідний бетон — це спеціальний вид бетонної суміші, до складу якої вводять провідні компоненти, що забезпечують здатність матеріалу проводити електричний струм. Ця технологія вже активно досліджується та застосовується у будівництві доріг, мостів, злітно-посадкових смуг, а також у системах…

Самовідновлюваний бетон: інновація, що здатна змінити будівництво

Самовідновлюваний бетон: інновація, що здатна змінити будівництво

3 липня 2025   —   Матеріали, технології та дизайн

Самовідновлюваний бетон — це інноваційний будівельний матеріал, здатний самостійно усувати тріщини та мікропошкодження, що виникають з часом. Його активно досліджують і вже застосовують у мостобудуванні, дорожній інфраструктурі, а також під час зведення споруд, де довговічність конструкцій має…