Як вибрати правильну електричну варильну поверхню?

Зараз краще відмовитися від старих моделей - варильних панелей з незручними конфорками та металевими «млинцями», які довго розігріваються і швидко брудняться. Віддайте перевагу якісній електричній варильній поверхні. Вона безпечніше газової - немає відкритого вогню і немає ризику вибуху або отруєння газом.

Такі моделі компактні, їх можна встановити навіть на невеликій кухні у квартирі-студії. За ними, як правило, легко доглядати: поверхня без проблем очищається і від плям жиру, і від шматочків пригорілої їжі. У деяких моделей є широкий набір функцій, які значно спрощують готування - по суті, поверхня буде готувати за вас! Нарешті, така техніка естетична - і якщо ви любите вишукані та стильні інтер'єри, неодмінно оціните цей плюс, і перебувати на кухні вам стане ще приємніше.

Чому не плита?

Варильні поверхні давно посунули традиційні плити з духовкою. Покупці хочуть компактність і легкість - особливо якщо вільного місця на кухні не надто багато. Вони хочуть самі вирішувати, чи потрібна їм духовка або досить лише панелі з конфорками. А якщо духовка і потрібна - вважають за краще не задовольнятися тією, яка входить у комплект, а вибирати окремо під свої вимоги.

Крім того, сучасні варильні поверхні легко налаштовувати, а такі функції як надшвидкий нагрів, захист від переливання через край і автотаймер на кожній конфорці гранично оптимізують процес готування та економлять масу часу. І при цьому поверхня обійдеться істотно дешевше електричної плити з аналогічними опціями.

При виборі електричної варильної панелі потрібно приділити максимум уваги двом критеріям: матеріалу поверхні й типу нагрівача.

Метал VS склокераміка

Найпростіший і бюджетний варіант - панель з нержавіючої сталі або емальованого металу. За функціоналом і дизайну така панель недалеко пішла від олдскульних електричних плит.

Її плюси - невисока вартість, можливість встановлювати певну температуру конфорки й поступово її регулювати. З мінусів - мінімум можливостей і клопіткий догляд: їжа прикипає до поверхні і її доводиться вичищати з-під конфорок. При цьому емаль легко подряпати, а на нержавіючій сталі залишаються розводи та відбитки пальців.

Зовсім інша справа - склокерамічна варильна панель. Конфорки тут приховані під гладкою пластиною зі склокераміки. Межі нагрівальних контурів розмічені на поверхні й у деяких моделях виглядають майже як елемент декору. Склокераміка добре проводить тепло і швидко нагрівається - завдяки цьому час приготування скорочується, а електроенергія витрачається економно.

Є й мінуси. Склокераміка міцна і стійка до подряпин і потертостей, але не любить точкових ударів. Наприклад, ніж, що впав вістрям вниз, може залишити тріщини на поверхні. Контрасту температур вона теж не любить: якщо на гарячу конфорку потрапить холодна вода, скло може тріснути. Ще один ворог склокераміки - цукор. Розплавляючись, він вступає в реакцію з матеріалом, змінює його структуру і залишає сліди, що не виводяться.

Вибираємо нагрівальний елемент

У металевих варильних поверхнях використовують рапідні конфорки. Це традиційні чавунні «млинці», всередині яких прихована електрична спіраль.

Перш ніж нагріти каструлю, така конфорка повинна добре розігрітися сама, а чавун гріється довго. Через це збільшується витрата енергії. Так що рахунки за електрику скоро компенсують невисоку ціну приладу.

У склокерамічних варильних поверхнях сьогодні використовують три технології: галогенові нагрівачі, стрічки Hi-Light і індукційні спіралі.

Кільцеподібні галогенові лампи моментально розігрівають конфорки до потрібної температури. Це істотно прискорює підготовку. Але через високу потужності галогенові нагрівачі перегорають і їх доводиться періодично замінювати.

Стрічкові нагрівальні елементи Hi-Light зроблені зі сплаву з підвищеним електроопором. Вони теж розігріваються швидко: повну потужність набирають за 3-5 секунд. Але на відміну від галогену, не вимагають постійної заміни.

Перевага технології Hi-Light - можливість сформувати «зони розширення». Звичайна кругла конфорка може стати овальною, треба просто збільшити діаметр, якщо ваша каструля більше стандартного розміру.

Індукційні нагрівачі - найпрогресивніший і економічний в плані енергоспоживання варіант. Індукційна котушка, строго кажучи, нічого не нагріває. Вона створює електромагнітне поле, яке розганяє атоми в кристалічній решітці посуду. Конфорка залишається холодною, а чайник на ній закипає за пару хвилин. Але є мінус: для такої поверхні підійде далеко не будь-який посуд. Можливо, вам доведеться оновити набір сковорідок і каструль.

Індукційна конфорка включається, тільки якщо на поверхні стоїть посуд зі спеціального магнітного сплаву, і вимикається, варто тільки посуд прибрати. При цьому сама поверхня завжди кімнатної температури: до неї нічого не прикипить і допитливий малюк не обпечеться, доторкнувшись до неї. Навіть цукор такій техніці не страшний: він просто не зможе розплавитися.

Залежно від моделі, склокерамічні варильні поверхні вміють робити безліч корисних речей. Наприклад, контролювати час і режими готування за допомогою автотаймера, підлаштовувати форму конфорки під вашу посуд, знижувати температуру, якщо рідина збирається втекти через край, навіть автоматично включати витяжку під час смаження.