×
Для того щоб додати свою компанію, Вам потрібно увійти до свого кабінету або зареєструватися, якщо Ви ще цього не зробили.
×

Реєстрація на сайті

×

Відновлення паролю

Розгорнути рубрикатор

Інвестиційний форум у Києві обговорив питання інфраструктури міст після пандемії

Інвестиційний форум у Києві обговорив питання інфраструктури міст після пандемії

10 вересня у Києві відбувся Інвестиційний форум — це платформа для обговорення реалізації проєктів та залучення інвестицій. Українські та запрошені з-за кордону спікери розповідали про шляхи залучення коштів у бізнес та розвиток міст, підіймали економічні питання та теми, що найбільше турбують окремі галузі, зокрема, одна з дискусій була присвячена індустрії розваг та фестивалів.

Відкрив конференцію мер Києва Віталій Кличко. "Дій локально — думай глобально," — саме таке гасло було обрано для форуму. Тому свою промову мер почав із глобальних планів розвитку Києва. Він ще раз нагадав про проблему перевантаження столиці транспортом, і 40% — це транзитний транспорт. Тому вкрай важливий розвиток Великої окружної та всього інфраструктурного напрямку також. Потрібно об'єднати громади, створити потужний мегаполіс з комфортними умовами для проживання та розвитку бізнесу. Саме розвиток нашого міста, за його словами, зможе привабити інвестиції не тільки у Київ, а й у всю Україну в цілому. Тому й у наступній дискусії йшлося саме про урбанізацію та рішення мегаполісів у глобальній реакції на пандемію. 

Якими були рішення міст Європи на час пандемії?

Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен розказала, що для того, щоб підтримати бізнес, у Німеччині було запроваджено систему державної підтримки. Субсидії сплачувались із бюджету підприємцям для того, щоб ті могли компенсувати зарплати робітникам, не звільняючи їх на час ізоляції. 

У Польщі все склалось не так позитивно, як у Німеччині. Багато людей, як і в Україні, втратило роботу, проте за словами мера Познані Яцека Яськовяка, місто й надалі залишається економічно сильним, хоча за словами Яськовяка, "Познань допомагає місцевому бізнесу так само, як це робить Україна". Що він мав при цьому на увазі — невідомо, але якщо він дійсно ознайомлений із положенням підприємців у нас, мабуть, справи в Польщі не такі вже й добрі. Проте на панелі про це ми не дізнались, оскільки участь політика в ній була "карантинною", через відеозв'язок, який, нажаль, несподівано урвався. 

Давіде Ла Чечіліа, посол Італії в Україні, розказав про те, що найкраща відповідь на пандемію була від мережі громад. Рішенням був повний lockdown — саме з Італії було запозичено цю систему в інших Європейських країнах; масове тестування на вірус (було проведено аналізи у 90% мешканців міст), щоб ізолювати здорових і хворих на коронавірус осіб. До речі, громади добре спрацювали під час пандемії і в Україні, коли дуже мобільно було переформовано місцеві бюджети, щоб мати змогу виділити кошти на переобладнання палат та купівлю апаратури. Тепер Італія потребує інвестицій для запуску виробництва та підняття економіки. Розробка нової системи зараз у процесі, і міста радяться між собою та діляться механізмами виходу з кризи. Такі рішення запропонував доктор Харіс Піплас, архітектор та урбаніст зі Швейцарії. 

Як модернізувати інфраструктуру міста?

Харіс Піплас розказав про рішення, які необхідно застосувати в містах для того, щоб повноцінно реабілітувати їх після пандемії. Це в основному смарт-рішення, і Піллас пропонує "гру в довгу", оскільки за короткий час ті соціальні проблеми в містах, які існували й до карантину, а пандемією були лише каталізовані, швидко не вирішити. 

Міста почали розвиватись по-іншому після епідемії іспанки, і це було відбито в архітектурі і в тому, як було сплановано міста. Наприклад, створення монофункціональних районів, які можуть бути закриті та ізольовані — таке рішення було застосовано у Бразилії ще на початку 20 століття, а тепер вони розбудовуються навіть у Києві. Проте, у нас це поки що вимушено — так забудовникам легше будувати нові квартали. Піллас наголошує на тому, що цим має займатись міський менеджмент, в нашому випадку — Київрада. При цьому повинні розглядатись не тільки окремі поодинокі квартали, а генплан міст в цілому. Не менш важливим є тип побудови медичного простору, який повинен бути легко адаптивним до того, щоб вмістити велику кількість пацієнтів. 

Архітектор показав, як при плануванні міст використовуються технології, які заздалегідь прораховують перспективи економічного зростання. Один з таких проектів було реалізовано у Москві, але найбільш популярні вони у Німеччині та Швейцарії. Водовідведення та інші комунікації, підземний транспорт, підвальні приміщення, всі будівлі — шар за шаром кожна "карта" накладається одна на одну за допомогою спеціальних програм. Розробляється 3D модель міста, а плани на майбутнє будування нових районів та транспортних розв'язок обговорюються з місцевими громадами. 

"Для того, щоб покращити урбаністську трансформацію, у всіх повинне бути єдине бачення. Ми аналізуємо абсолютно всю інформацію та передбачаємо різні сценарії разом з усіма зацікавленими особами: що станеться в разі інтервенції, скільки робочих місць може з'явитись в тому чи іншому випадку — все це ми обговорюємо, — говорить доктор Харіс Піллас. — Проте це треба робити вживу, спільно з усіма стейкхолдерами, для того, щоб всі могли висловити свою думку щодо подальшої долі міста". 

Як постпандемічні наслідки будуть вирішуватись у Києві?

На питання "Так що ж робити з Києвом?" спікери панелі відповіли по-різному. Анка Фельдгузен сказала, що столиці необхідні, у першу чергу, інвестиції. І Україна невдовзі їх отримає: 1,2 мільярди макрофінансової допомоги з ЄС в рамках кредитної угоди. Всі ці гроші мають бути направлені на подолання наслідків пандемії. 

"Але щоб використати ці гроші, в Україні має бути проведено ще не одну реформу. Це не тільки децентралізація. Потрібен фундамент, щоб іноземні інвестори приїхали в Україну" — завуальовано натякнула Фельдгузен на те, що рішеннями нашої влади знов будуть маніпулювати. 

Давіде Ла Чечіліа сказав про те, що міста з їхньою інфраструктурою та економікою потрібно розвивати, використовувати більше смарт-рішень та розробляти заходи, які реагуватимуть на санітарні кризи. Наприклад, щоб вирішити проблему з щільністю пасажирів у громадському транспорті, в Італії держава компенсує частину грошей громадянам за купівлю велосипедів. Також необхідно розвивати соціальні платформи для того, щоб налагодити комунікацію між сусідами для того, щоб під час самоізоляції все одно відчувати себе частиною громади та не втрачати можливість спілкуватись. 

8 грудня 2020 rubryka
Інші публікації цієї рубрики
Міжнародна виставка-демонстрація важкої техніки та обладнання «HD Технополігон»

Міжнародна виставка-демонстрація важкої техніки та обладнання «HD Технополігон»

16 грудня 2021   —   Виставки, заходи

27-29 квітня 2022 року у ВЦ «КиївЕкспоПлаза» відбудеться міжнародна виставка-демонстрація важкої техніки та обладнання «HD Технополігон».

Zaha Hadid Architects, BIG і Foster + Partners покажуть нові прийоми візуалізації проєктів на онлайн-конференції

Zaha Hadid Architects, BIG і Foster + Partners покажуть нові прийоми візуалізації проєктів на онлайн-конференції

25 жовтня 2021   —   Виставки, заходи

Конференція відбудеться 2 листопада. Участь безкоштовна, зареєструватися можна за посиланням.

Dutch Design Week 2021 анонсувала повну програму

Dutch Design Week 2021 анонсувала повну програму

24 вересня 2021   —   Виставки, заходи

Голландський тиждень дизайну в цьому році повертається в офлайн і пройде з 16 по 24 жовтня в Ейндховені.

Виставка Design London 2021 оголосила дати проведення

Виставка Design London 2021 оголосила дати проведення

13 вересня 2021   —   Виставки, заходи

На 4 дні там зберуться ретельно відібрані міжнародні бренди, дизайнери та архітектори, які продемонструють свої нові предмети меблів і інші дизайн-об'єкти.

На заводі Арсенал пройде архітектурний фестиваль PROSTONEBA

На заводі Арсенал пройде архітектурний фестиваль PROSTONEBA

24 червня 2021   —   Виставки, заходи

Тема цьогорічного фестивалю – «Переосмислення». До вибору теми підштовхнула пандемія COVID-19, що спонукає переосмислювати звичні підходи до навколишнього середовища, публічних просторів, один до одного.