Автономне споживання електроенергії: 3 типи генераторів для приватного будинку

У приватному секторі перебої з електропостачанням відбуваються частіше, ніж у містах. Причина тому - високий ступінь зносу заміських мереж електропостачання, а нерідко і форс-мажорні ситуації - бурі та снігопади. До того ж наслідки аварій за містом усувають не так швидко, як в обласних центрах і столиці. І якщо регулярні відключення електроенергії - серйозна проблема, усунути її можна, встановивши у підсобному приміщенні будинку або на вулиці електрогенератор.

Життєзабезпечення багатьох критично важливих систем і механізмів будинку тримається на електроенергії, і без електрики не будуть працювати не тільки важливі побутові прилади, такі як холодильник, а й основні інженерні системи котеджу. Адже система водопостачання зазвичай працює за рахунок електричного свердловинного насоса, система опалення - за рахунок електричного циркуляційного насоса і котла, автоматика якого теж підключена до електромережі. До того ж у деяких системах автономної каналізації є електричний компресор, що нагнітає повітря в ємність для стоків.

У разі аварії та довготривалого відключення електроенергії комфортно існувати в будинку без води, тепла, освітлення і справної каналізації не вийде. І тому багато домовласників оснащують котедж резервним джерелом електроенергії - рідкопаливним (бензиновим або дизельним) або газовим генератором.

У чому ж основне призначення, а також переваги і недоліки цих пристроїв? Розглянемо разом з порталом buduemo.com.

Варіант 1. Бензиновий або дизельний генератор

Для багатьох установка в будинку резервного бензинового або дизельного електрогенератора - найпростіший і очевидний спосіб організації допоміжного електропостачання. Подібні міні-електростанції дешевше газових варіантів, не вимагають підключення до центральних комунікацій, а ринок до того ж пропонує величезний перелік однофазних і трифазних рідиннопаливних пристроїв різної потужності.

Однак при роботі такі генератори виділяють вихлопні гази, досить голосно шумлять і вимагають регулярного обслуговування. Рідкопаливний генератор потрібно заправляти дизелем або бензином, міняти в ньому масло, чистити фільтри, змінювати свічки запалювання і т.д.

Популярні моделі бензинових генераторів компактніше і слабкіше дизельних, що зайняли на ринку більш потужну нішу. Бензинові пристрої мають порівняно невеликий моторесурс і відповідно не таку високу ціну. Саме їх найчастіше і купують для ситуативного використання в якості резервного джерела електроенергії.

Найбільший попит мають портативні бензинові міні-електростанції з 4-тактним двигуном потужністю від 2 до 8 кВт і моторесурс від 1500-2000 до 4000 годин. Такі пристрої перевищують можливості найслабших ультракомпактних генераторів, нездатних забезпечити потреби всього котеджу. Портативні бензинові пристрої дозволяють підключити від 2 до 4 споживачів електричного струму. У більшості випадків вони забезпечують однофазне живлення на 220 В і мають механічний, а іноді й автоматичний запуск.

Ходові моделі дизельних генераторів зазвичай могутніше, економніше, надійніше і дорожче бензинових. Їх частіше купують у випадках, коли потрібно встановити резервну систему електропостачання для більш-менш регулярного багатогодинного, а не ситуативного використання. Серйозні дизельні міні-електростанції потужністю 5-6 кВт і більше не розраховані на часте вмикання і вимикання, відрізняються підвищеними вимогами до якості палива і мають моторесурс у 10 000 годин і більше.

Варіант 2. Газовий генератор

Сучасна альтернатива потужним дизельним міні-електростанціям, також розрахована на регулярне використання, - газові генератори потужністю від 5 до 30 кВт. Їх підключають до газопроводу або балона зі скрапленим газом, і вони відрізняються високою ціною, досить складним (у разі підключення до газопроводу) монтажем, простою і зручною роботою.

Газові генератори набагато тихіше рідкопаливних, їх використання дешевше за рахунок, по-перше, меншої вартості самого палива, а, по-друге, завдяки меншій витраті масла і комплектуючих. Газові установки надійніші, «ніжніші» і екологічніші, ніж дизельні та бензинові пристрої. А в разі підключення до газопроводу, вони не потребують дозаправки.

Запуск газових пристроїв, які, як і дизельні міні-електростанції, нерідко монтують на вулиці, нескладний навіть при температурі -40 ° С. Вони однаково добре працюють і на нульовій, і на максимальній потужності, що теж вигідно відрізняє їх від дизельних агрегатів.

Визначення потужності генератора

Ключовий критерій, від якого залежить вибір відповідного електрогенератора, - робоча потужність пристрою. Цей показник найпростіше отримати, склавши значення потужності всіх найважливіших побутових пристосувань (котел, холодильник, свердловинний і циркуляційний насоси, освітлення і т.д.) і інструментів, які потрібно підключити до резервного електропостачання.

При цьому потужність генератора повинна хоча б на 20% перевищувати сумарну потужність всіх споживачів електроенергії. Також слід брати до уваги, що пусковий ток і стартова потужність багатьох пристроїв значно вище робочої потужності побутової техніки та інструментів.

У середньому в більшості випадків для резервного електропостачання приватного будинку досить використання однофазної установки потужністю 3-5 кВт. При необхідності підключення серйозного електроінструменту або електроплити потрібні трифазні міні-електростанції потужністю не менше 5-7 кВт.