Фіброві плити — екологічність натурального дерева і міцність бетону

На сучасному ринку представлена ​​така кількість будівельних і ізоляційних матеріалів, що відразу розібратися в них непросто. Щоб вибрати з цієї безлічі один продукт, який оптимально вирішить конкретне завдання і до того ж матиме прийнятну ціну, потрібно ознайомитися з усім спектром пропозицій. У фокусі нашої уваги сьогодні — фіброліт.

Фіброліт — це плитний матеріал, виготовлений з деревних волокон (так званої деревної вовни — довгої та тонкої стрічкоподібної стружки), в'яжучої речовини й малої дози мінеральних добавок (0,2%). Останні необхідні для нейтралізації водорозчинних цукрів, що містяться в деревині та негативно впливають на властивості цементної суміші. А ось смолистість дерева йде фіброліту тільки на користь, підвищуючи міцність матеріалу. Таким чином, плити кращої якості виходять з волокнистим наповнювачем із сосни і ялини, також застосовуються осика, тополя та інші м'які породи.

У класичній рецептурі в ролі в'яжучого виступає портландцемент марки М500. Плити формують під тиском, пропарюють для прискорення затвердіння і сушать до досягнення ними вологості 12-17%. У результаті виходить екологічно безпечний продукт, який вперше вийшов на сучасний ринок під маркою GB (Green Board, що означає «зелена дошка») і запровадив стандарти виробництва і класифікації фіброліту нового покоління.

Сьогодні випускається також матеріал з магнезіальним сполучним (оксид магнію). Він має схожі з цементним фібролітом фізичні характеристики, але до категорії GB не відноситься.

Властивості фіброліту

Плити не виділяють шкідливих речовин і запахів, тому придатні для застосування всередині приміщень будь-якого призначення (в тому числі з підвищеними санітарними вимогами), безпечно утилізуються. Попри значну деревну складову, а це 60% від загальної маси, вони не схильні до біоураження, не цікаві для гризунів і комах.

Фіброліт є ефективним тепло- і звукоізолятором. Залежно від щільності, теплопровідність у нього варіюється від 0,06 до 0,17 Вт/(м·К). А коефіцієнт шумопоглинання становить 0,8, що забезпечує зниження акустичного навантаження на 20-23 дБ, зазначає buduemo.com.

Водопоглинання фіброліту близько 40-50%, при тому розбухає він не більше ніж на 4-6%, однак плити активно вбирають воду, тільки якщо вони в неї буквально занурені. Увібрану вологу матеріал швидко віддає, не втрачаючи свої теплоізоляційні властивості, не осідаючи. Цим пояснюється і його хороша морозостійкість (F50). І все ж від прямого контакту з атмосферною вологою, а також при використанні в «мокрих» приміщеннях фіброліт рекомендується захистити шаром гідрофобізуючої штукатурки або фарби.

Фіброліт належить до категорії слабогорючих, важкозаймистих матеріалів.

Фіброліт об'єднує в собі екологічність натурального дерева і міцність бетону. При цьому, увібравши в себе переваги деревини, він компенсує такі її недоліки, як горючість, низька волого- і біостійкість, схильність до усадки та розтріскування, можливу наявність прихованих вад.

Міцність фіброліту визначається показником щільності: чим вона вища, тим він є «витривалішим». Є й інші взаємозалежності: зі збільшенням щільності погіршуються теплоізоляційні здатності матеріалу, але при цьому він вбирає менше води.

Випускаються плити:

• низької щільності (250-570 кг/м³), призначені для утеплення,
• середньої (600-950 кг/м³) — конструкційно-ізоляційні,
• високою (до 1400 кг/м³) — конструкційні.

Значення модуля пружності в останньої групи плит становить не менш як 2000 МПа, а міцність на вигин і на стиск — мінімум 12 і 15 МПа відповідно. Такі показники пояснюються, зокрема, великою довжиною волокон «деревної вовни» і їх строго горизонтальною розкладкою у тілі матеріалу, що сприяє рівномірному розподілу по ньому ударних навантажень, а також охороняє його від появи тріщин і розривів.

Застосування фіброліту

Фіброліт охоплює ті ж сфери застосування, що і гіпсокартон, ОСП, фанера, скломагнезит, деревно-волокнисті плити й т. п. Хоча такі плити і важчі, але вони менше бояться води, не втрачають міцність при намоканні, не схильні до деформацій, розшарування і викривлення, забезпечують більш високий рівень звукоізоляції.

Якщо ж розглядати фіброліт як утеплювач, то по ряду властивостей він перевершує кам'яну вату (наприклад, швидше висихає, не збільшує теплопровідність при зволоженні) і безумовно виграє у пінополістиролу по частині пожежної безпеки, паропроникності та стійкості до УФ-випромінювання.

Фібролітові плити відповідної щільності та твердості використовують для незнімної опалубки при спорудженні монолітних фасадів і фундаментів, для обшивки з функцією додаткової тепло- і звукоізоляції внутрішніх стін і перегородок, у конструкції дахів, стель, цокольних і міжповерхових перекриттів.

Крім того, на основі фіброліту з прошарком з мінеральної вати виготовляють сендвіч-панелі для будівництва енергоефективних каркасних будинків.