Плани будівництва в США прототипу термоядерної електростанції стали чіткішими. У новому документі, опублікованому Національними науковими, технічними та медичними академіями (NASEM), міститься виклад стратегії розробки конструкції багатомільярдної станції і досить стислі терміни будівництва.
У документі не говориться, скільки часу буде потрібно для завершення розробки конкретної конструкції. Швидше, в ньому міститься оцінка термінів, до яких термоядерна енергія повинна стати економічно вигідною, якщо енергетична галузь хоче включити її в план щодо відмови від вуглецю до 2050 року. Якщо до 2035 року не з'явиться практичного проєкту термоядерної електростанції, момент буде упущений, і технологія синтезу не потрапить у майбутній «букет» джерел чистої енергії.
Ідея будівництва станції термоядерного синтезу на території США виникла в 2018, коли вчені з NASEM заявили, що Америка надто сильно тримається за свої зобов'язання перед проєктом ITER. У 2020 американські фахівці з фізики синтезу представили новий план будівництва пілотної станції, яка повинна буде виробляти електрику в достатній кількості.
Прихильники цієї ідеї стверджують, що така станція дозволить США обійти конкурентів з Європи та Азії. Більш того, завдяки недавньому прогресу у виробництві магнітів і високотемпературних надпровідників, 3D-друку і комп'ютерному моделюванні станція може бути менша і не така дорога, як ITER.
За планом вона почне роботу в 2040 і буде виробляти не так вже й багато енергії - 50 МВт - але цього повинно вистачити, щоб зрозуміти, як її можна буде інтегрувати в енергомережу. Будівництво обійдеться також порівняно не дорого - в $ 5 або $ 6 млрд, уточнює buduemo.com.
Для порівняння, проєкт ITER повинен буде виробляти від 250 до 630 МВт енергії, а його загальна вартість оцінюється приблизно в 22 млрд євро, а термін запуску - не раніше 2028 року.
У доповіді американських фізиків перераховані великі технологічні завдання, які доведеться вирішити, перш ніж така станція зможе бути побудована в США. Наприклад, якщо вона, як ITER, буде працювати на дейтерії і тритії, то вчені повинні знайти спосіб отримувати більше тритію поблизу від реактора. В іншому випадку станція швидко поглине весь світовий запас цієї речовини.