×
Для того щоб додати свою компанію, Вам потрібно увійти до свого кабінету або зареєструватися, якщо Ви ще цього не зробили.
×

Реєстрація на сайті

×

Відновлення паролю

Розгорнути рубрикатор

Найбільший німецький виробник сталі переходить на "зелений" водень

Найбільший німецький виробник сталі переходить на "зелений" водень

У проєкті WindH2 беруть участь німецький сталеливарний гігант Salzgitter, Avacon, дочірня компанія E.ON, і компанія Linde, що спеціалізується на технічних і промислових газах.

Водень можна виробляти різними способами, зазначає buduemo.com. Один з методів включає використання електролізу з поділом води на кисень і водень за допомогою електричного струму. Якщо електрика, що використовується у процесі, надходить з поновлюваного джерела, такого як вітер або сонце, це називають «зеленим» або «відновлюваним» воднем.

Проєкт у Німеччині зосереджений навколо семи нових вітряних турбін, що експлуатуються Avacon, і двох електролізерів потужністю 1,25 мегават (МВт), встановлених компанією Salzgitter Flachstahl, яка є частиною ширшої групи Salzgitter. На цьому тижні об'єкти були представлені публіці.

Турбіни від Vestas мають висоту 169 метрів і загальну потужність 30 МВт. Усі вони розташовані на території концерну Salzgitter Group, три з яких розташовані на території сталеливарного заводу в місті Зальцгиттер, Нижня Саксонія, північний захід Німеччини.

Водень, вироблений з використанням відновлюваних джерел енергії, буде використовуватися у процесах, пов'язаних з плавкою залізняку. Загальні витрати на проєкт складають близько 50 мільйонів євро (близько 59,67 мільйона доларів), при цьому будівництво електролізерів субсидується державною компанією KfW.

«Спільно реалізований проєкт символізує успіх на шляху до виробництва практично без викидів CO2 і демонструє, що викопне паливо може бути замінено інтелектуальним міжгалузевим з'єднанням», - заявив генеральний директор E.ON Йоханнес Тейссен.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, на сектор чорної металургії щорічно припадає 2,6 гігатонн прямих викидів вуглекислого газу, що у 2019 році було більше, ніж прямі викиди від таких секторів, як цемент і хімія. Він додає, що сталеливарний сектор є «найбільшим промисловим споживачем вугілля, який забезпечує близько 75% його споживання».

22 березня 2021 buduemo.com

Коментар

Інші публікації цієї рубрики
Архітектура тиші: у Мілані представили монастир із дахом у формі вітрила

Архітектура тиші: у Мілані представили монастир із дахом у формі вітрила

28 травня 2026   —   Світові новини

Сучасна архітектура дедалі рідше говорить мовою бетону й скла. Сьогодні вона намагається говорити про емоції, спокій і навіть духовність. І новий проєкт студії Stefano Boeri Architetti у Мілан став яскравим доказом того, що архітори більше не створюють просто будівлі — вони створюють атмосферу.

Крижані хвилі над Альпами: як Заха Хадід перетворила залізничні станції на архітектурні скульптури майбутнього

Крижані хвилі над Альпами: як Заха Хадід перетворила залізничні станції на архітектурні скульптури майбутнього

27 травня 2026   —   Світові новини

Коли йдеться про сучасну архітектуру, небагато імен викликають настільки сильні асоціації з інноваціями, як ім’я Zaha Hadid. Її проєкти завжди кидали виклик традиційним уявленням про форму, простір і рух.

Наука без нудних коридорів: у Швейцарії збудували футуристичний освітній центр зі спіральними гірками

Наука без нудних коридорів: у Швейцарії збудували футуристичний освітній центр зі спіральними гірками

26 травня 2026   —   Світові новини

Сучасна архітектура дедалі частіше відмовляється від звичних уявлень про те, якими мають бути школи. Сірі коридори, однакові сходи та закриті навчальні простори поступово відходять у минуле.

Архітектура світла: як металевий павільйон у Торонто став новим символом міського парку

Архітектура світла: як металевий павільйон у Торонто став новим символом міського парку

25 травня 2026   —   Світові новини

Сучасні міста дедалі частіше стикаються з однією й тією самою проблемою: щільна забудова витісняє відчуття простору. Вежі ростуть угору, вулиці стають тіснішими, а громадські зони поступово перетворюються лише на транзитні точки між домом і роботою.

Архітектура другого шансу: як занедбаний торговий центр у Лісабоні перетворили на інноваційний кампус майбутнього

Архітектура другого шансу: як занедбаний торговий центр у Лісабоні перетворили на інноваційний кампус майбутнього

22 травня 2026   —   Світові новини

Міста XXI століття дедалі частіше стикаються з новою проблемою: що робити з гігантськими «скелетами» недобудованих будівель?