Архітектура дедалі частіше намагається не просто займати місце в місті, а взаємодіяти з ним. Саме таким є Shenzhen Bay Culture Square у Китаї — масштабний культурний комплекс, створений архітектурною студією MAD. Замість звичного музейного об’єму архітектори запропонували майже фантастичний пейзаж: зелені схили, під якими ховаються виставкові та громадські простори, і великі кам’янисті об’єми, що ніби випадково розсипалися над поверхнею.
Проєкт розташований у районі Хоухай шеньчженьського району Наньшань, поруч із Shenzhen Talent Park та затокою. Його задум полягає не лише у створенні нового музею, а й у формуванні відкритого громадського простору, де архітектура, ландшафт, культура та міське життя буквально змішуються в одне ціле.
Замість будівлі — міський ландшафт
Найцікавіше рішення MAD полягає в тому, що значну частину функціональних приміщень фактично сховали в рельєфі.
Виставкові зали, освітні простори, бібліотека, аудиторії, театр, кафе та інші громадські функції інтегровані в нижні рівні комплексу. Зверху їх накриває великий зелений ландшафт, який плавно піднімається та знову опускається до землі.
Таким чином, дах перетворюється на продовження міського парку. Людина може гуляти ним, користуватися пішохідними та велосипедними маршрутами, відпочивати, відвідувати відкриті заходи або просто милуватися видом на затоку.
Це принципово інший підхід до музейної архітектури. Будівля не відгороджується від міста, а фактично віддає місту значну частину своєї площі.
Камені, що виростають із зеленого схилу
На тлі плавного зеленого даху особливо ефектно виглядають великі об’єми, схожі на природні валуни.
Північний і південний павільйони нагадують величезні гладкі камені, які ніби залишилися на березі після відступу води. Їхня форма навмисно контрастує з прямолінійним силуетом сучасного Шеньчженя та його хмарочосами.
За задумом MAD, саме це протиставлення є одним із головних образів комплексу: з одного боку — надзвичайно молоде, технологічне місто, з іншого — море, природа та відчуття дуже давнього ландшафту. Архітектори свідомо намагалися поєднати в одному місці «давнє» та «майбутнє».
Тому споруда може викликати абсолютно різні асоціації. Для когось це природні скелі, для когось — фантастичні космічні об’єкти, а комусь вони нагадують величезні сучасні технологічні пристрої.
І саме ця неоднозначність робить архітектуру цікавою.
Усередині «каменів» — простір для мистецтва
Незвичайний зовнішній вигляд тут не є декоративною оболонкою заради ефектної фотографії.
Форма валунів безпосередньо працює на функціональність музею. Усередині розташовані спеціальні виставкові простори з дуже великою висотою.
В окремих залах висота сягає приблизно 30 метрів, що дозволяє проводити виставки великогабаритних інсталяцій, мультимедійних проєктів, відеоробіт і перформансів. Один із таких просторів може вмістити близько 3000 квадратних метрів експозиції.
Тут архітектура фактично стає частиною виставки. Відвідувач потрапляє не в нейтральний білий куб, а у простір із власним характером, масштабом і драматургією.
Світло, яке проникає крізь «скелі»
Ще одна важлива особливість комплексу — робота з природним освітленням.
Світло проникає всередину через спеціально спроєктовані отвори та прозорі елементи, створюючи відчуття постійного зв’язку між внутрішнім простором і небом.
У деяких місцях шлях відвідувача проходить крізь незвичайні вертикальні простори, де погляд раптово відкривається вгору. Це руйнує типову для музеїв ізольованість від зовнішнього світу.
Замість того щоб повністю контролювати освітлення та приховувати час доби, архітектура дозволяє сонцю, хмарам і зміні погоди ставати частиною просторового досвіду.
Музей, який можна не відвідувати — і все одно ним користуватися
Мабуть, найсильніша риса Shenzhen Bay Culture Square полягає в тому, що для користування ним не обов’язково купувати квиток до музею.
Зелений дах і громадські простори задумані як відкрита частина міста. Тут передбачені прогулянкові маршрути, майданчики, оглядові точки, відкриті театральні простори та місця для проведення ярмарків, фестивалів і виставок просто неба.
Центральний громадський простір може використовуватися для масштабних подій, а водойма в його центрі здатна перетворюватися на своєрідну сцену. За задумом авторів, відкриті площі можуть приймати заходи за участю до 10 тисяч людей.
Тобто музей тут — лише одна частина значно більшого міського сценарію.
Архітектура без чіткої межі між будинком і парком
MAD використала ще один цікавий прийом: кордон між забудовою та ландшафтом фактично зникає.
Зелені схили переходять у громадські площі, площі — у доріжки, доріжки — у нижні двори, а самі будівлі ніби виростають із землі.
Пішохідні маршрути проходять крізь комплекс і з’єднують місто з узбережжям. У результаті людина може сприймати Shenzhen Bay Culture Square не як окремий музей, а як частину звичайного маршруту містом.
Це особливо важливо для великих мегаполісів, де кожен квадратний метр землі має високу цінність. Замість того щоб забрати у міста великий шматок території під будівлю, архітектори фактично підняли парк над нею.
Технології, які ховаються за природною формою
Попри природний вигляд, створити такі «валуни» було надзвичайно складно.
За даними уряду Шеньчженя, комплекс включає близько 30 000 квадратних метрів конструкцій із бетону зі складними вільними криволінійними поверхнями. Окремі оболонки мають подвійні криволінійні форми, а фасади сформовані з понад 300 тисяч окремих кам’яних елементів, виготовлених із використанням цифрового моделювання та числового керування виробництвом.
Тобто природна нерегулярність, яку бачить відвідувач, насправді є результатом дуже точної інженерної роботи.
Кожна лінія, кожен елемент фасаду та кожна криволінійна поверхня потребували цифрового проєктування, виробництва й контролю монтажу. Саме сучасні технології дозволили створити споруду, яка зовні виглядає так, ніби її сформувала сама природа.






