Ізраїльські укриття: що таке мамади і мамаки та від чого вони захищають

Як відомо, 7 жовтня ХАМАС завдав масованого ракетного удару по Ізраїлю. Протягом кількох годин бойовики випустили по території держави понад 2 200 ракет. Однак затяжна війна давно навчила тамтешнє населення пристосовуватися до екстремальних реалій, зокрема, подбати про надійні укриття.

Відповідно до закону про цивільну оборону, який ухвалили ще в 1951 році, всі будинки, житлові приміщення та промислові будівлі в Ізраїлі повинні мати системи захисту. Так, зараз на території Ізраїлю нараховується понад мільйон підземних бомбосховищ та громадських укриттів (міклатів), пише 24 канал. До того ж кожна квартира обладнана власною системою захисту.

Це рятує жителів Ізраїлю і зараз, у стані загостреного воєнного конфлікту з палестинським терористичним угрупованням. Що таке мамад і мамак та як вони допомагають вберегти життя – читайте в матеріалі.

Мамад і мамак: у чому різниця

Щоб дійти до громадського укриття мешканцям Ізраїлю необхідно 5 – 10 хвилин, однак ракети долітають значно швидше. Відтак населення має лише 20 секунд на пошук сховища. Щоб уберегти цивільних, у 1993 році влада Ізраїлю зобов'язала забудовників проєктувати укріплені кімнати в усіх житлових та громадських будівлях – мамади. Переміститися у них можна за кілька секунд, не виходячи з квартири.

Є два види таких кімнат:

1. мамак – укріплена кімната в громадських будівлях, яка передбачена на кожному поверсі
2. мамад – укріплена кімната у квартирі

До цих приміщень є особливі вимоги:

• площа мамада має бути не менше 9 квадратних метрів
• висота стелі – 2,5 метри
• стіни повинні бути залізобетонними, від 25 – 30 сантиметрів
• також забудовники повинні передбачити металеві герметичні двері, що можуть витримати вибухову хвилю
• обов’язковим елементом є фільтри для захисту від атак хімічною зброєю

Коли немає обстрілів, мамад перетворюється на звичайне приміщення – домашній офіс, спальню чи дитячу кімнату. Планують та будують укріплені приміщення один над одним. Це допомагає зекономити на будівництві та дає змогу краще укріпити стіни і фасад будинку.

Захищають такі приміщення не від усього. Наприклад, при прямому влученні ракети в будинок, домашні укриття (як і населення, яке тут переховується) можуть постраждати. Утім, мамади та мамаки ефективні для захисту від ударної хвилі та уламків ракет.

Як планують інтегрувати досвід Ізраїлю в українські реалії

В Україні є чинним закон №7398, який забезпечує будівництво мережі захисних споруд цивільного захисту задля безпеки громадян. Орган державного архітектурно-будівельного контролю може відмовити у видаванні сертифіката про готовність будівлі до експлуатації, якщо забудовник не завершить роботи з обладнання бомбосховища.

Попри те, що експерти виступають із критикою низки тез в законі, збільшення кількості бомбосховищ та укриттів сьогодні справді важливе.

Як розповіла Олена Шуляк, під час відбудови України будуть змінювати підхід до поняття безпеки. Бомбосховища будуть комфортними та сучасними, а головне – обов'язковими.

Про нові стандарти будівництва житла у травні 2022 року говорила також мерія Львова. Як пояснив керівник профільного управління Антон Коломєйцев, підземні паркінги та інші підземні приміщення рекомендується адаптувати для укриття населення. При цьому приміщення укриття варто відокремлювати від решти паркінгу, забезпечити його санвузлами та розкладними місцями для сидіння. Також будівельники мають передбачити щонайменше 2 виходи.

Міський голова Львова Андрій Садовий наголосив, що дотримання цих стандартів забудовниками враховуватиметься при видачі містобудівних умов та обмежень, та закликав уряд врахувати їх у державно-будівельних нормах.