Сучасна архітектура все частіше відповідає не тільки на запитання «як красиво?», а й на куди складніше — як вижити в світі, що змінюється. Яскравим прикладом цього підходу є приватний будинок, спроектований канадською студією Omer Arbel Office на острові Галіано в Британській Колумбії. Проект з лаконічною назвою 91.0 House, також відомий як Bridge House, - це не просто житло біля води, а продумана реакція на клімат, рельєф та час.
Ділянка площею близько 3 акрів виглядає мальовничо, але підступно: крутий схил, скелясті гряди, яр, що зарос папоротями, і близькість води з рівнем припливів, що постійно зростає. Замість вирівнювати землю і нав'язувати ландшафту форму, архітектори пішли іншим шляхом — вони «перекинули» будинок через яр, буквально перетворивши його на міст.
Будівля акуратно поєднує дві кам'янисті гряди, піднімаючись над землею. Таке рішення не лише мінімізує втручання в екосистему, а й захищає будинок від можливого підтоплення у майбутньому.
Фасади будинку облицьовані кедровими дошками, обробленими піскоструминним способом. Їхня текстура навмисно нагадує штабелі пиломатеріалів — відсилання до історії регіону, лісової промисловості та ремесла.
В результаті будівля не кричить про себе, а спокійно «присутня» у пейзажі, наче тут завжди.
Площа будинку — близько 300 квадратних метрів, але відчувається він набагато повітрянішим. Панорамні види, продумана орієнтація з боків світла і відчуття ширяння над яром створюють унікальний ефект - життя не на природі, а всередині неї.
З одного боку – густі крони дерев, з іншого – водна гладь та горизонт. Архітектура тут не відволікає, а посилює сприйняття місця.
Один із ключових аспектів проекту – адаптація до підвищення рівня води. Піднята конструкція, мінімальний контакт із ґрунтом та продумана структура роблять будинок стійким до змін клімату без гучних технологічних демонстрацій.
91.0 House – це не будинок-ікон і не архітектурний атракціон. Це розумний, спокійний та чесний проект, у якому форма народжується із місця, а матеріали – із сенсу.
Саме за такими будинками майбутнє: коли архітектура не домінує, а співпрацює з природою, приймаючи її правила гри.






