Компанії
Послуги
Бренди
Документи
Новини
Статті
Галерея
Лекцію про Ужгородський замок присвятили 370-й річниці з часу початку будівництва його бастіонної системи укріплень.
11 серпня в конференц-залі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького відбулася лекція «Таємниці Ужгородського замку. Чому, як і коли була побудована бастіонна система укріплень» – про це пише завідувач відділу експозиційної та науково-методичної роботи музею Михайло Джахман.
Лекція, зазначає він, була присвячена 370-й річниці з часу початку будівництва бастіонної системи укріплень Ужгородського замку (1653-1658).
Бастіонні регулярні замки, до яких відноситься Ужгородський і які збереглися до нашого часу, становлять велику науково-культурну цінність насамперед як пам'ятки історії та архітектури Зовнішні фортифікаційні споруди бастіонного типу Ужгородського замку мають форму неправильного чотирикутника, а після добудови у кінці ХVІІ століття п'ятого клиноподібного бастіону конфігурація стає наближена до неправильного п'ятикутника. Загальні розміри чотирикутника (без рову) становлять 169х104х179х107 метри.
На початковому етапі, що підтверджує план 1670 року, фортечні укріплення складалися із чотирьох різних за розмірами кам'яних бастіонів, в'їзної вежі зі звідним мостом та сухого рову, вирубаного у скелі. Фаси південно-східного та південно-західного бастіонів сходяться не під прямим, а скоріше тупим кутом і завершуються заокругленнями – орільйонами.
Для спорудження укріплень використано переважно андезит та базальт, які видобували у кар'єрах у околицях замку. Тесаний камінь пісковик (білий вапняк) використаний для карнизу, обрамлення воріт, бійниць і т. д. Кладка виконана на вапняному розчині. У процесі відновлювальних робіт у кладці застосовували і червону повнотілу цеглу.
Незважаючи на значущість таких пам'яток, вони залишаються не дослідженими, маловивченими і не реставрованими у повному об'ємі. Як підказує світовий досвід музеєфікація подібних об'єктів є найкращим рішенням для їх збереження та подальшого використання.
