Законопроєкт №5655 про реформу містобудування, який нині у Верховній Раді готують до другого читання, передбачає високі штрафи за порушення у будівельній сфері. Сума стягнення за порушення для різних об’єктів складатиме до 950 прожиткових мінімумів (2,357 млн грн) і більше. Про це розповіла народна депутатка, одна з авторів законопроєкту та голова Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування Олена Шуляк.
За її словами, законопроєкт №5655 про реформу містобудування окрім впровадження тотальної цифровізації, налагодження якісних контролю та нагляду, передбачатиме і штрафи для замовників за порушення низки законів і норм у будівельній сфері.
Штрафи передбачені для об’єктів усіх класів наслідків, проте найвищими вони будуть для замовників будівництва класу СС2 та СС3. Зокрема замовників, які зводять об’єкти без права на будівництво, чекають штрафи від 370 до 400 прожиткових мінімумів (992,4 тис. грн для СС2) і від 900 до 950 прожиткових мінімумів (2,357 млн грн для СС3).
Законопроєкт передбачає і класифікацію штрафів, яка від тяжкості порушення може множити штрафи у 2,3 чи 5 разів. Наприклад, замовник будівництва об’єкту класу СС3, що незаконно проводить будівельні роботи на пам’ятці архітектури, буде змушений сплатити штраф у 5-кратному розмірі, що становить майже 12 млн гривень.
Разом зі штрафами в межах реформи містобудування для порушників парламентарі готують і кримінальну відповідальність. Остання передбачена законопроєктом №5877 про посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності, передає buduemo.com.
У цьому документі, посеред іншого, суттєво доповнені норми Кримінального кодексу в частині самовільного зайняття земельної ділянки та самочинного будівництва. Наприклад, за незаконне будівництво, що створило небезпеку чи призвело до тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі чи масового захворювання населення, пропонується карати позбавленням волі на термін від трьох до п’яти років.
В основі реформи містобудування лежить законопроєкт №5655 про механізми зміни роботи на будівельному ринку, щоб зробити його максимально ефективним і без корупції. Зокрема державна реєстрація права на виконання підготовчих і будівельних робіт буде відбуватися виключно через електронну систему. У ній будь-який замовник зможе подати на реєстрацію таке право лише при умові, що необхідні для реєстрації документи вже занесені до е-системи або відповідних реєстрів (мова щодо інформації про право на землю, містобудівні умови та обмеження, позитивний висновок експертизи тощо).
Цей законопроєкт парламент планує розглядати в другому читанні вже у грудні 2021 року.