Портландцемент в бетоні - ризик забруднення каналізації

Австралійці з Мельбурнського королівського технологічного інституту провели експеримент з обробки бетону кислотою, щоб виявити найбільш стійкі бетонні суміші. Під час експерименту вдалося встановити, які види бетону стійкі до кислоти. Виявилося, — ті, в складі яких є летюча зола. Водночас з’ясувалося, що в цих бетонах відсутній портландцемент.

Результати дослідження мають високу важливість. Вчені довели, що стійкий до дії кислот бетон може використовуватися для створення кілець для каналізаційних колодязів. Це дозволить вберегти їх від корозії, а також знизить ймовірність засмічення каналізації.

Бетон, який активно застосовувався для будівництва за часів розквіту римської імперії, готували з суміші вулканічної породи і вапна. Так що і в наші дні цілком можна знайти альтернативу портландцементу.

Особливо з урахуванням того, що ще один компонент цементної суміші — вапняк — розчиняється в багатій мікробами каналізаційній рідині, а його похідні — солі кальцію — сприяють формуванню нальоту на стінках труб і нерозчинних пробок. 

Добре себе зарекомендували 3 варіанти суміші, два з яких були взагалі без цементу. В основі в’яжучого компонента були зола, шлаки, діоксид кремнію. При втратах 0,7% маси міцність на стиск їх склала 50 МПа. Саме ці склади найкращим чином підходять для систем каналізації.