Диджиталізацію відбудови планують посилити впровадженням BIM-технологій

Відновлення України після наслідків збройної агресії РФ має відбуватися за принципом Build back better, зокрема й завдяки впровадженню в Україні будівельного інформаційного моделювання (BIM-технологій), вважає голова комітету з організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (партія "Слуга народу") Олена Шуляк.

"Парламент підтримав у першому читанні законопроєкт про BIM ще в липні 2022 року, нині ми працюємо над другим (читанням - ІФ-У). Водночас представники Мінрегіону нещодавно навіть стали частиною європейської BIM Task Group", - зазначила Шуляк під час IV міжнародного BIM-форуму The way to Europe у четвер.

За допомогою BIM, пояснила вона, можна моментально отримувати доступ до будь-якої інформації про об'єкт, якісно контролювати роботу на всіх етапах, уникнути колізій у проєктах, значно скоротити вартість будівництва, раціонально використовувати ресурси.

"У більшості розвинених країн світу вже активно застосовують BIM-технології під час проєктування об'єктів будівництва. Наприклад, з їх застосуванням зведено Шанхайську вежу, Олімпійський стадіон у Баку, Стамбульський аеропорт. Українська будівельна галузь поки що має не дуже високий рівень цифровізації, BIM-технології досі комплексно застосовували у своїй діяльності лічені організації", - зазначила вона.

Нардеп наголосила, що використання BIM-технологій, включно з розрахунком вартості життєвого циклу об'єкта, якщо його споруджують за бюджетні кошти або під держгарантії, має стати обов'язковим в Україні.

Крім BIM, за її словами, надважливими для відновлення України загалом залишаються й інші ініціативи. Зокрема, потрібно закріпити на законодавчому рівні обов'язкове використання під час відновлення на рівні всіх громад системи DREAM. Водночас Шуляк зазначила, що в Україні саме працюють над відповідним законом.

"Система DREAM буде інтегрована і з Prozorro, і з ЄДЕССБ (Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва - ІФ-У), і з іншими реєстрами, наприклад із РПЗМ (Реєстром пошкодженого та знищеного майна). Завдяки цьому реалізовуватиметься головний принцип системи - "усі бачать усе". Якщо систему використовуватимуть на рівні всіх громад, можна буде побачити будь-який створений там проєкт відновлення, шлях його реалізації, джерела фінансування тощо. А це, своєю чергою, дасть змогу від розмов про прозорість і підзвітність перейти до їх реалізації", - пояснила вона.

Голова парламентського комітету додала, що наразі триває активна робота щодо мінімізації корупційних ризиків завдяки подальшій цифровізації процесів у будівництві. Зокрема, йдеться про автоматизовану видачу всіх необхідних для будівництва дозволів за наявності необхідних даних.

"Автоматизована видача дозволів за наявності всіх необхідних даних допоможе зробити наш будівельний ринок цивілізованим. Дозволи видають лише за умови відповідності містобудівним умовам й обмеженням. Коли система бачить порушення, вона дає "червоне", і жоден чиновник не може в ручному режимі це виправити", - пояснила Шуляк.

За її словами, цифровізація відновлення України вже стала одним із тих кейсів, які хочуть активніше вивчати та використовувати в ЄС. Зокрема, днями в Європарламенті заявили, що мають намір детально вивчити український досвід реалізації програми держкомпенсацій "єВідновлення" на випадок можливих стихійних лих.