За рік у Полтаві запроєктували різних будівництв та капремонтів

Війна не зупинила будівельну сферу Полтави, проте суттєво вплинула на пріоритети замовлень. Якщо раніше керівництво міста заявляло курс на ремонт доріг, тротуарів та парків, то тепер акценти зовсім інші: житло для переселенців, ремонт медичних закладів та облаштування укриттів.

Однією з новацій минулого року стало відкриття публічного доступу до порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Це корисний інструмент для людей, які цікавляться будівництвами чи аналізують публічні закупівлі. Проте, технічні недоліки та відверто поганий пошук по документах поки відлякує від системи журналістів.

Відкинувши зовсім незначні роботи чи повністю реалізовані проєкти (на зразок ремонту вулиці Станіславського), ми отримали наступні дані: 122 проєкти на загальну суму 7 млрд 180 млн грн.

З суми у 7 млрд 180 млн грн найбільші видатки — 3 млрд 69 млн грн — будівництво житла для переселенців у мікрорайонах Лазурний та Артсклади. Перші будинки для ВПО керівництво ОВА обіцяло здати ще наприкінці 2022 року, проте через відсутність фінансування зробити це не вдалося і досі.

Другі за розміром — 1 млрд 483 млн грн — очікувані видатки на оновлення обласної психлікарні, яку в рамках пілотного проекту МОЗ планують перетворити у сучасний центр ментальної допомоги.

Треті за розміром — видатки на ремонти у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М.В.Скліфосовського. Мова про майже 481 млн грн.

Ще майже 249,5 млн грн — це будівництво чи ремонт укриттів в навчальних та медичних закладах.

Враховуючи можливу нестачу коштів, відкориговані минулого року проєкти спортивних та дитячих майданчиків (загальна кошторисна вартість 27,9 млн грн) можна сміливо записувати у категорію викинутих на вітер.

Загалом, власних коштів з обласного та міського бюджету не вистачить, щоб зробити бодай 1/10 від запроєктованого. Тому без державних інвестицій чи коштів іноземних партнерів вищезгаданий перелік не має перспектив до реалізації.

Велика цифра кошторису зовсім не значить, що той чи інших проєкт є поганим, бо у ньому закладені мінімум 15% корупційної маржі. Проте відсутність конкуренції між проєктантами та негативна репутація міського та обласного будівельних департаментів змушує ставити під сумнів кожну цифру.