Покрівля з оцинкованого металу: переваги, недоліки, особливості монтажу

Хоча ринок покрівельних будматеріалів постійно розширюється і доповнюється, дещо залишається незмінним – популярність металу, покритого шаром цинку. Цей матеріал зарекомендував себе завдяки низькій ціні та відмінним експлуатаційним якостям.

Переваги оцинкованого заліза

Залізо – дуже міцний матеріал, але без спеціальної обробки легко руйнується внаслідок окислення.

Запобігти цьому процесу можна двома способами:

• виплавкою спеціальних нержавіючих сплавів, що дуже підіймає вартість матеріалу;
• створенням захисного шару, наприклад, з цинку.

Оцинкування охороняє залізо від окислення. Завдяки особливості нанесення, захисний шар не стирається і тримається дуже довго.

У будівництві використовується рулонна оцинкована сталь або профнастил з неї, в останньому випадку матеріалу надається гофрована форма, це збільшує жорсткість і опорну здатність листа.

Переваги та недоліки оцинкованої покрівлі

Оцинковані листи відрізняються:

• високою міцністю і надійністю навіть в регіонах, де випадає велика кількість опадів, у тому числі снігу, який може своєю вагою привести до руйнування інших матеріалів;
• довговічністю. Термін експлуатації покрівлі з оцинковки – 30-50 років;
• стійкістю до корозії. Опади та волога у повітрі не призводять до появи іржі й руйнування;
• легкою вагою (4-10 кг/кв.м.), що полегшує монтаж і дозволяє створювати більш тонку обрешітку.

При бажанні оцинковану сталь можна фарбувати, щоб надати даху потрібний колір.

До недоліків можна віднести високий рівень шуму, який виробляє покрівля під час дощу або вітру. Проблему можна вирішити прокладкою додаткового шумоізоляційного шару. Хоча при покритті господарських будівель його нечасто використовують. Деяким людям подобається шум дощу, тому вони не звертають уваги на цей недолік. Ще один мінус – необхідність захистити місця кріплення матеріалу.

Особливості конструкції покрівлі з оцинкованого листа

Щоб дах служив довго, його потрібно правильно закріпити.

До укладання металевого профілю потрібно ставитися відповідально:

• передбачити ухил не менше 8 градусів (14,5 см на метр), можна менше, але тоді необхідно створити гідроізоляційний шар, посилити крокви, збільшити нахлест;
• кріпити листи потрібно за допомогою спеціальних клямерів або саморізів з використанням ущільнювальних кілець;
• нахлест у профільних листів повинен бути не менше однієї хвилі, при довгих схилах або маленькому ухилі – дві, при цьому стики закладаються герметиком;
• для надійного кріплення один лист повинен опиратися не менше, ніж на три рейки.

Особливу увагу необхідно приділити додатковій гідроізоляції у місцях виведення димохідних або вентиляційних труб. Як правило, вони найбільш уразливі для протікання. Для цього створюються спеціальні фартухи з профілю.