Договір пожертви: чим відрізняється від договору дарування

Міністерство юстиції України нагадує: навіть благородні наміри потребують юридичного оформлення. Укладання договору пожертви має свої особливості, які варто знати, щоб уникнути непорозумінь та правових ризиків.

Пожертва: визначення та правове регулювання

Згідно зі статтею 729 Цивільного кодексу України, пожертва — це одна з форм дарування, коли майно (рухоме або нерухоме, у тому числі гроші та цінні папери) передається на безоплатній основі особам, визначеним у частині першій статті 720, але з чіткою метою, погодженою заздалегідь.

Сторонами договору пожертви можуть виступати:

• громадяни (фізичні особи);
• юридичні особи;
• держава Україна або територіальні громади.

Пожертву, як і дарунок, може передати представник дарувальника, якщо має належним чином оформлене нотаріальне доручення. Однак закон забороняє здійснювати пожертви майном, яке належить дітям чи підопічним — це не дозволено ні батькам, ні опікунам.

У всьому іншому до договору пожертви застосовуються ті ж правила, що і до договору дарування, якщо інше не передбачено законом.

Ключова відмінність: цільове призначення

Основна відмінність між даруванням і пожертвою полягає в наявності мети. Якщо дарунок — це просто передача майна у власність, то пожертва завжди має конкретне призначення. Одержувач зобов’язаний використовувати передане виключно для досягнення обумовленої цілі.

Крім того, договір пожертви вважається укладеним із моменту фактичного прийняття майна. Для дарування ж можливі обидва варіанти: або реальний договір (коли майно вже передано), або консенсуальний (коли сторони домовилися про дарунок у майбутньому).

Права пожертвувача

Особа, яка здійснює пожертву, має право контролювати її використання згідно з договором. Якщо з’ясується, що виконання цільового призначення неможливе, змінити мету дозволяється лише за згодою самого пожертвувача. У випадку його смерті або припинення юридичної особи — рішення про зміну цілі ухвалює суд.

Якщо одержувач використовує пожертву не за призначенням, пожертвувач або його правонаступники мають право ініціювати розірвання договору.

Благодійна пожертва: як це працює

Відповідно до статті 6 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», благодійна пожертва — це безоплатна передача майна, коштів або майнових прав від благодійника бенефіціару для досягнення визначених цілей благодійності.

Бенефіціаром може бути фізична особа, неприбуткова установа або громада, які отримують допомогу від одного чи кількох благодійників.
Благодійник — це дієздатна фізична особа або приватна юридична особа (зокрема й благодійна організація), яка добровільно бере участь у благодійній діяльності (відповідно до статті 1 Закону).

Благодійники або їхні представники мають законне право контролювати, як використовується їхня пожертва. Якщо бенефіціар порушує умови або мету пожертви, благодійник може змінити отримувача допомоги (бенефіціара) у встановленому законом порядку.