Нові наукові дослідження показали, що озеленення планети в XXI столітті буде відбуватись набагато швидше, ніж вважалося раніше. За прогнозами вчених, площа листя на земній поверхні зростатиме зі значною швидкістю до кінця століття, що суттєво вплине на клімат та водний баланс Землі.
Ще в радянські часи відомий кліматолог Михайло Будико висловив ідею про те, що антропогенні викиди вуглекислого газу можуть призвести до глобального озеленення. Спочатку його прогнози зустрічали критику, але на початку XXI століття супутникові знімки підтвердили збільшення площі рослинності. Спочатку вчені думали, що це тимчасове явище, але до 2020-х років стало очевидно, що темпи озеленення лише зростають.
У новому дослідженні вчені використали індекс площі листя та кліматичні моделі CMIP6 для визначення майбутніх темпів цього процесу. У найконсервативнішому сценарії приріст складе не менше 0,01 квадратного метра листя на кожен квадратний метр суші за 10 років. У більш оптимістичних моделях темпи зростання можуть бути в два–чотири рази вищими. Особливо активне озеленення спостерігатиметься в тропічних лісах, які є домівкою для найбільшої кількості видів живих організмів.
Вчені зазначають, що попередні кліматичні моделі недооцінювали швидкість озеленення на 28-32%, що може змінити прогнози щодо доступності прісної води. Рослини, що швидше ростуть, випаровуватимуть більше вологи, ніж очікувалося. Прогнози щодо збільшення запасів води через глобальне потепління також потребують корекції: тепер їх завищено на 30–48%. Хоча критичного дефіциту води не очікується, в деяких регіонах, зокрема в посушливих, баланс може змінитися не на користь місцевих екосистем.