Прибудинковий дренаж - облаштовуємо водовідведення на ділянці

Зливи та дощі стали справжньою проблемою українських міст, система водовідведення яких не справляється зі збільшеними нормами опадів. Виникають подібні проблеми й у приватних домовласників. І все ж виправити ситуацію з дренажем і водовідведенням на своїй ділянці набагато простіше, ніж у рамках населеного пункту. Для цього є ряд доступних рішень щодо відведення води.

Необхідність відвести воду з ділянки може виникнути у двох випадках. Глибинний дренаж потрібен при рівні грунтових вод 1,75 м і вище. Таке високе розташування підземної води негативно позначається на стані коренів рослин. До того ж вологий грунт швидше і глибше промерзає взимку і погано діє на збереження фундаментів, підвалів та інших підземних споруд.

А ось поверхневий дренаж влаштовують на будь-яких ділянках, незалежно від рівня грунтових вод. Він потрібен для відведення талої та дощової води від будинку і з території саду.

Варіанти глибинного дренажу

Комплекс заходів щодо зниження рівня грунтових вод зазвичай проводять на етапі початкового освоєння ділянки. Для того, щоб зменшити вологість грунту і відвести грунтові води у природну водойму або у водоприймальні рішення за межами приватної території використовують відкриті або закриті канави та траншеї, які викопують на глибину 0,7-1,5 м.

Відкриті канави, які іноді викопують по периметру ділянки, не такі зручні у використанні. Вони досить швидко засмічуються і змінюють вигляд ландшафту.

Використання закритих траншей більш ефективно. При їх облаштуванні на дно викопаної траншеї укладають шар піску і щебеню, на який під ухилом 5 мм/м кладуть дренажні труби з пористими або перфорованими стінками. Потім траншею засипають щебенем так, щоб матеріал повністю покрив трубопровід. Після чого поверхню закривають гравієм і грунтом. Закритий глибинний дренаж служить набагато довше відкритих канав, а його використання не змінює вид ландшафт, зазначає buduemo.com.

Точковий і лінійний поверхневий дренаж

Традиційне рішення щодо відведення води, знайоме багатьом з нас - точковий дренаж. На сьогодні він вважається застарілим і занадто трудомістким рішенням, оскільки передбачає облаштування окремих точкових дощоприймачів - прямокутних місткостей з ґратами на рівні грунту.

Дощоприймачі підключають до зливової каналізації або до мережі підземних трубопроводів для відведення води в природну водойму або спеціально викопаний абсорбуючий колодязь. Влаштовують дощоприймачі в найнижчих ділянках поверхні, куди вода стікає по природних ухилах.

І все ж дощоприймачі продовжують використовувати як частину комплексного вирішення. Вони потрібні в першу чергу для відводу води від фундаменту будинку, оскільки зменшують ймовірність появи зледеніння. Встановлюють їх під водостічними трубами та комплектують зливними водовідводами, сифонами й кошиками для сміття.

Більш зручний і популярний у приватних домоволодіннях - лінійний дренаж. У цьому випадку для збору і відводу води використовують систему заглиблених каналів, лотків і трапів, які разом з дощоприймачами підключаються до підземного трубопроводу зливової каналізації аналогічно минулому нагоди (відводити стоки в автономні септики та станції біоочищення - не можна).

Водовідвідні канали розташовують відповідно до рельєфу ділянки навколо головних об'єктів - по периметру вимощення навколо будинку, біля вхідного ганку та сходинок, біля гаража, навколо брукованих площадок і т.д.

Підбір елементів лінійного дренажу

Канали лінійного дренажу роблять з різних матеріалів - бетону, фібробетону, пластика або полімербетону. Зверху їх закривають сталевими, мідними, чавунними або пластиковими ґратами. А самі водовідвідні канали обов'язково з'єднують з пісковловлювачами, які забезпечують очистку стоків і запобігають засміченню підземних трубопроводів. Будь-яка система лінійного дренажу являє собою модульну конструкцію, яку можна зібрати як конструктор.

Вибір розмірів і матеріалів дренажних каналів і решіток здійснюють з урахуванням площі покриттів, з яких відводять воду і передбачуваного обсягу опадів.

Монтаж виконують на бетонний розчин, а клас міцності дренажних трапів і решіток підбирають у залежності від передбачуваного навантаження. Для пішохідних зон, ділянок для легкового автотранспорту та місць проїзду важких автомобілів застосовують рішення з різних матеріалів, які, втім, можна поєднувати один з одним.