Застосування тирси як утеплювача: нюанси, особливості, переваги та недоліки

Сама ідея утеплення будинку тирсою не може не викликати сумніву, адже подрібнена деревина пожежонебезпечна і схильна до гниття. Хіба можна використовувати її для засипання каркасних стін, підлоги та перекриттів? Як не дивно, так. І якщо все зробити правильно, будинок простоїть не одне десятиліття.

Утеплення тирсою можна впевнено назвати технологією, перевіреною часом. У СРСР її активно застосовували, що відображено у СНІП II-А.7-62 «Будівельна теплотехніка. Норми проєктування» 1962 року. Більш того, до цього дня стоять і експлуатуються тирсозасипні будинки, зведені ще в XIX столітті.

Заради справедливості варто відзначити, що більшість старих будівель мають досить тонкі стіни — близько 10-12 см, і в холод їх доводиться сильно протоплювати. У сучасних будинках шари тирси утеплювача значно товщі — 30-35 см, і вони повністю відповідають нормам опору теплопередачі. Але що ж змушує прогресивних забудовників відмовитися від пінополіуретану та кам'яної вати на користь відходів деревообробки?

Переваги тирси

Важлива перевага тирси — у її дешевизні. А за деякого везіння відходи деревообробки можна отримати безкоштовно. Багато виробництв готові віддавати їх задарма, щоб позбавити себе клопоту з вивезення сміття.

За теплоізоляційними характеристиками тирса, засипана шаром 10 см, відповідає 8-9 см мінеральної вати або 7 см пінопласту.

Утім, доступна ціна — не єдиний плюс тирси. Цей матеріал вирізняє дивовижна довговічність. Синтетичні утеплювачі, такі як пінопласт, пінополістирол та пінополіуретан, служать у середньому близько 30 років (PIR-плити зберігають заявлені характеристики до 50 років). Мінеральна вата «живе» дещо довше – 50-70 років. Подрібнена деревина здатна зберігати свої експлуатаційні властивості 100 років і навіть більше, зазначає портал buduemo.com.

Також варто відзначити таку корисну для утеплювача якість, як паропроникність. Тирса чудово «дихає», що сприятливо впливає на мікроклімат будинку. Крім того, у забудовника з'являється можливість заощадити на пароізоляційних мембранах, які при даному виді теплоізоляції просто не потрібні.

Але це ще не все. У будинку, утепленому тирсою, ніколи не буває занадто сиро чи сухо. Справа в тому, що подрібнена деревина здатна вбирати в себе конденсат, якщо повітря стає занадто вологим, і випаровувати його в протилежній ситуації. Полімерні матеріали не можуть цим похвалитися.

І нарешті, згадаємо екологічну чистоту тирси. Вона не випромінює неприємних «хімічних» запахів і не несе загрози здоров'ю мешканців будинку.

Недоліки тирси

Зрозуміло, говорячи про переваги тирси, ми не можемо не розповісти й про недоліки.

Перший та основний – пожежонебезпека. При тому, що утрамбований утеплювач спалахує неохоче, і швидше тліє, ніж палахкотить яскравим полум'ям, вогню він боїться значно більше, ніж інші матеріали.

У будинку, утепленому тирсою, важливо суворо дотримуватись правил пожежної безпеки та тримати під рукою вогнегасник. Не зайвою буде й пожежна сигналізація.

Віддаючи перевагу дерев'яному утеплювачу, слід враховувати, що всередині каркасних стін можуть завестися миші. Втім, це стосується всіх засипних утеплювачів. Надійним захистом від гризунів стане дрібна металева сітка.

Ще одна проблема — схильність до гниття, яке може виникнути через протікання, неефективну вентиляцію та ін.

І нарешті, трудомісткість процесу укладання. Тирсу не можна просто висипати з мішка і так залишити. Вона осяде, зменшившись обсягом у півтора-два рази, і вгорі стін утворяться порожнечі, які стануть містками холоду. Необхідне трамбування. Його роблять за допомогою невеликого дерев'яного бруска або обрізання дошки через кожних 20 см матеріалу.

Крім того, бажана проливка вапняним молочком. Вона робить трамбування більш ефективним, а також служить антисептиком для деревини, запобігаючи можливе гниття. Проливку вапняним молочком слід проводити навесні або влітку, щоб утеплювач встиг повністю висохнути до початку зими.

На жаль, трамбування не може повністю вирішити проблему усідання. Через якийсь час тирса ще більше спресується під своєю вагою, і засипку потрібно буде заповнити. Для цього у конструкції каркасної стіни необхідно передбачити технічні отвори.

Як визначити товщину шару утеплювача?

При інших рівних, тирса вимагає більшої товщини стіни, ніж мінеральна вата та інші штучні утеплювачі. Якої саме залежить від регіону, в якому ведеться будівництво, матеріалу огороджувальних конструкцій та низки інших факторів. У найзагальніших рисах можна сказати, що будинки цілорічного проживання вимагають утеплення товщиною не менше 30-35 см (для енергоефективної будівлі рекомендують товщину 40-50 см), для дачі або будинку сезонного проживання може бути достатньо і 25 см.

Визначити кількість засипного матеріалу досить легко. Потрібно помножити периметр будинку на товщину та висоту стін, не віднімаючи площу вікон та дверей (щоб був запас).

Якщо перекриття будуть утеплені тим самим матеріалом, необхідно зробити аналогічні розрахунки й підсумовувати цифри. А потім помножити результат на два, оскільки тирса, нагадаємо, досить сильно осідає.

Як обрати потрібну тирсу для утеплення?

Для захисту будинку від промерзання підходить як дрібна, так і велика тирса, але перша трохи тепліша за другу. Також можна використовувати тріску та стружку. І те, й інше холодніше тирси, і різниця становить в середньому 15-20%.

На завершення теми зазначимо, що перед засипанням тирсу бажано добре просушити. Для цього їх розсипають під навісом шаром не більше 50 см і кілька разів на день ворушать граблями для кращої вентиляції.

Тирса хвойних порід найбільш ефективно протистоїть гниттю за рахунок високого вмісту смоли - природного антисептика.