Як утеплити стіни пінопластом?

Утеплення стін проводять з метою економії енергоресурсів і збереження здорового мікроклімату в приміщенні. Деякі матеріали, з яких зводяться стіни, можуть промерзати і утворювати конденсат з внутрішньої сторони. Особливо цей ефект проявляється при недостатньому тепловому режимі, який спостерігається при користуванні взимку централізованим опаленням.

З якого боку утеплювати стіни?

Грамотне утеплення проводять лише після розрахунку точки роси. Вона утворюється в різних місцях стіни, розташовуючись в середині або зміщуючись ближче до зовнішньої або внутрішньої її боці. Залежно від матеріалу утеплювача, його товщини і місця розташування, неправильно зміщена точка роси може стати причиною постійно вологих стін. І навпаки, вірні розрахунки гарантують, що роботи з утеплення дадуть бажаний результат.
Отже, правильне утеплення починається з визначення місця утворення конденсату в момент, коли холодний вуличне повітря стикається з теплим кімнатним всередині будівельного матеріалу.
Оптимальне рішення - це зміщення точки роси до зовнішньої поверхні стіни і далі в зону утеплювача. Домогтися цього можна при розташуванні пінопласту з боку вулиці.

На які поверхні укладати пінопласт?

Неможливо взяти будь-який утеплювач що сподобався і застосувати його до будь-якого фасаду. Наприклад, для деревини рекомендовано використовувати мінеральну вату, для бетонної поверхні, піноблоків, цегли - пінопласт. Зовні він не повинен потрапляти під дію сонячних променів, тому утеплення фасадів пінопластом супроводжується покриттям штукатуркою і подальшим фарбуванням. Монтаж пінопласту з боку фасаду вимагає застосування будівельних лісів, на багатоповерхових будинках роботу проводять фахівці з промислового альпінізму.

Покроковий опис утеплення фасаду пінопластом

Роботи починають з обробки поверхні ґрунтовкою. Вона видаляє пил, покращує адгезію фасаду. Великі площі стін обробляються розпилювачем, також застосовуються валик або широка кисть. При такому способі обробки треба контролювати повне покриття поверхні, без пропуску сухих ділянок.

Будівельним рівнем і лінійкою відміряють висоту цоколя і креслять його лінію. За неї прикріплюють цокольний металевий профіль за допомогою шурупів. Ці роботи проводять у випадку утеплення фасаду приватного будинку або першого поверху багатоквартирного будинку.

Готують розчин: в ємність з водою висипають спеціальний клей і ретельно перемішують. Однорідність і в'язка консистенція - головні складові якісної суміші.

Плити пінопласту зі зворотного боку намазують розчином по периметру суцільною лінією шириною приблизно 10 см. Окремими купками додають клей в центрі. Починають приклеювання плит від цокольного профілю по периметру будівлі. Шви повинні максимально з'єднуватися один з одним, щоб виключити утворення містків холоду. Відразу після приклеювання пінопласт додатково прикріплюють до фасаду тарілчастим пластиковим дюбелем, для якого електродрилем просвердлюють отвір.

Знаходяться вони в такий спосіб: по одному в кожному кутку і один - в центрі. В середині кожного дюбеля є гніздо, в яке забивають саморіз. Чим вище розташована квартира, тим більше повинно бути кріплень. Наприклад, на верхніх поверхах їх кількість збільшується до 7 штук на одну плиту пінопласту. Це пов'язано з великим механічним навантаженням у вигляді сильних вітрів.

Другий і кожен наступний ряд починають зі зміщенням вертикального шва на половину плити нижнього ряду. Таким чином, прикріплення проводиться методом перев'язки швів, тобто в шаховому порядку.

Після завершення приклеювання пінопласту, приступають до його армування і штукатурці. Для робіт застосовують малярську склосітку, при цьому на прямій поверхні застосовують жорсткий матеріал, а на кутах і укосах - м'який. Також на кутах використовують профільні куточки.

Вибір штукатурки визначає якість готової поверхні. Вона повинна бути адаптованою до перепадів вологості, температур, великій кількості опадів. Такими характеристиками володіють полімерні штукатурки. Фарба на них добре лягає, довго тримається і протягом багатьох років не вигоряє на сонці.

Штукатурку розводять водою відповідно до інструкції, наносять і розподіляють широким шпателем або правилом. Ідеально рівну поверхню забезпечують використанням фінішної шпаклівки для зовнішніх робіт, яку після висихання шліфують дрібнозернистим наждачним папером. Перед фарбуванням поверхню обробляють ґрунтовкою.

Як утеплювати внутрішні стіни?

Питання про внутрішньому утепленні стін пінопластом зустрічає безліч прихильників і противників цього методу. Слід зауважити, що утеплення зсередини відрізняється від зовнішніх технологій обов'язковим застосуванням паробарьера. Для того, щоб виключити появу містків холоду, треба утеплювати всі стіни кімнати, а не тільки загальну з вулицею. Перед тим, як утеплити стіни пінопластом зсередини, слід продумати забезпечення примусової вентиляції в приміщенні.

Технологія робіт вимагає дотримуватися послідовність шарів:

• стіна,
• пінопласт,
• паробар'єр,
• гіпсокартон,
• штукатурка

Приготування клейового розчину і приклеювання плит з пінопласту не відрізняються від робіт по зовнішній частині стіни. Рада фахівців: утеплення стіни тільки з внутрішньої сторони призведе до появи цвілі і грибка. Вони все-одно можуть утворюватися, так як поверхня продовжує охолоджуватися з боку вулиці. Саме тому спочатку треба провести утеплення стін зовні, і лише після цього - зсередини. Стіну спільну з під'їздом слід утеплювати спочатку з боку під'їзду, і лише потім - усередині квартири.

Щільність пінопласту для якісного утеплення повинна бути не менше 25 кг / м3. Ще одна важлива умова для забезпечення вентиляції: пластикові вікна повинні мати вентиляційні канали, які слід тримати відкритими для виходу вологи з приміщення.