Головне про відсічну гідроізоляцію

Кожен сезон, що супроводжується рясними дощами або паводками – це випробування для житла. Адже якщо у нього не передбачений надійний захист від підйому вологи, стіни та фундамент через два-три сезони відчують на собі всі наслідки руйнівної дії цієї стихії. Щоб уникнути подібного, вдаються до певних маніпуляцій, покликаних припинити підняття вологи від грунту по пористій структурі конструкції. Такий захист називається відсічною гідроізоляцією і застосовується вона не тільки на етапі будівництва, але і вже у період експлуатації житлового приміщення.

Як відомо, більшість будівельних матеріалів, будь то цеглина, бетон, дерево або газобетон володіють пористою структурою. Така будівля схильна вбирати вологу, немов губка. Залишаючись у порожнинах матеріалу, вода стає сприятливим середовищем для виникнення грибка. А при перепадах температур вона створює тріщини у конструкції, що знижує експлуатаційні якості матеріалів. Відсічна гідроізоляція – це своєрідна перепона для проникання води від фундаменту в стіни.

Розглянемо, які матеріали застосовують у цьому випадку і які особливості монтажу відсічної гідроізоляції.

Матеріали під відсічну гідроізоляцію

Найпопулярнішим і доступним матеріалом для влаштування відсічної гідроізоляції є рулонні листи на бітумній або бітумно-полімерній основі. Однак, попри простоту їх монтажу і низьку вартість, є у рулонних матеріалів і недолік. Краї листів, які за правилами монтажу повинні виступати за краї фундаменту, легко пошкоджуються, особливо при низьких температурах. Це порушує цілісність захисного шару і порушує вологозахист бетону. До того ж, такі матеріали недовговічні, зазначає buduemo.com.

Набагато краще, хоча і дорожче, вийде відсічна гідроізоляція фундаменту матеріалами на полімерній або каучуковій основі. Вони володіють вищою міцністю на розрив, хорошою еластичністю, стійкістю до ультрафіолету, а також довговічністю. Але застосовувати їх допустимо лише в тому випадку, коли весь фундамент був заізольований аналогічним матеріалом. Це значно підвищить вартість робіт з гідроізоляції.

Для відсічної гідроізоляції дерев'яних будівель застосовується мембрана з сополімеру етиленвінілацетату. Даний матеріал відрізняється не тільки своєю стійкістю до розривів, але і здатний витримувати величезні навантаження, які у дерев'яної стіни набагато вище, ніж у цегляної. Крім того, завдяки товщині матеріалу у 2 міліметри мембрана забезпечує непогані теплоізоляційні властивості.

Хід робіт

Монтаж горизонтальної відсічної гідроізоляції, по своїй суті, це той же горизонтальний гідрозахист. На підготовлену поверхню фундаменту розстеляють рулон матеріалу. При цьому необхідно простежити, щоб він виходив за краї фундаменту на 5 сантиметрів. Поверх першого шару стелять другий, попередньо обробивши поверхню мастикою. Для зчеплення різних шарів гідроізоляції, а також герметичного з'єднання горизонтальної ізоляції з вертикальною, застосовуються спеціальні бутилкаучукові стрічки, бітумні мастики або каучукові клеї.

Для найбільшої надійності та захисту від вологи, гідроізоляцію укладають одним з двох способів:

• L–подібний. У цьому випадку внутрішній край листа заводять вгору на 30 сантиметрів, розташовуючи його між шарами матеріалу стіни. Це запобіжить проникненню вологи у кладку або бетон з боку фасаду.
  
  
• Z–подібний. Тут край спочатку зводиться вгору, а потім горизонтально (також між матеріалами). Таким чином проникнення вологи відсікається не тільки з боку фасаду, але і піднімається по стіні.

Ремонт гідроізоляції

Відсутність або прихід у непридатність гідроізоляції може статися як з вини будівельників, які виконували монтаж з порушеннями, так і через пошкодження, викликані зовнішніми факторами вже після будівництва. Або вологоізоляція просто вичерпала запас терміну своєї експлуатації. У будь-якому випадку порушення захисту будинку призведе до небажаних наслідків. А значить його необхідно відновити.

Найчастіше для цього застосовується технологія заміни відсічної горизонтальної гідроізоляції методом ін'єктування. Визначити місце ремонту, а також якісно виконати роботи здатні лише фахівці зі спеціальним обладнанням.

Перед початком робіт фахівець визначає місце, де потрібен ремонт. А також оцінює, чи не зашкодить буріння цілісності конструкції. В ідеалі робоча поверхня повинна бути температурою не менше 35 градусів, тому стіну нагрівають. Далі готують гідроізоляційний розчин, якщо він вимагає змішування компонентів. У разі, якщо вологість проникла вище фундаменту, то ін'єкційній ізоляції піддають і нижній край стін.

Принцип такого методу полягає у заміні відсічної гідроізоляції захватками. Іншими словами, це процес нагнітання захисного розчину в бетон або цегляну кладку за допомогою заздалегідь пробурених шпурів. Для цього в ремонтованій поверхні під кутом 45–60 градусів буряться отвори. Крок між отворами повинен бути не менше 10–15 сантиметрів. А глибина становити не менше 2/3 від товщини стіни або фундаменту. У отримані отвори встановлюються спеціальні пакери та шпури. Через них за допомогою спеціального пістолета нагнітається гідроізоляційний розчин.

Потрапляючи всередину матеріалу розчин вступає в хімічну реакцію з водою, результатом якої стає утворення особливих водовідштовхувальних кристалів. Вони закупорюють дрібні отвори і пори, змінюючи структуру матеріалу і покращуючи її фізичні якості. Бетон, укріплений такими кристалами, стає міцніше і довговічніше. Після цього шпури демонтують, а отвори замазують вологоізоляційним розчином.

Перед тим, як приймати роботи по відсічній гідроізоляції необхідно переконатися, що майстри зробили фінальні роботи по ізоляції. А саме, покрили ремонтовану поверхню цементним розчином, який потім обмазали проникаючою ізоляцією. Тільки так роботи по створенню відсічної гідроізоляції можна вважати виконаними на 100 відсотків.