Водень для опалення будівель - поганий варіант декарбонізації теплопостачання

Організація The International Council on Clean Transportation (ICCT) опублікувала невеличку доповідь Hydrogen for heating? Decarbonization options for households in the European Union in 2050 («Водень для опалення? Варіанти декарбонізації для домогосподарств в Європейському союзі у 2050 році»).

У цьому дослідженні порівнюється прогнозна вартість декількох технологій опалення житлових приміщень з низьким або нульовим рівнем викидів парникових газів (ПГ) у 2050 році: (1) водневі котли, (2) водневі паливні елементи з допоміжним водневим котлом для холодних періодів, (3) повітряні теплові насоси, що використовують відновлювальну електроенергію, і (4) теплові насоси з допоміжним водневим котлом для холодних періодів.

У дослідженні розглядається:

• низьковуглецевий водень (SMR + CCS), отриманий за допомогою парового риформінгу метану (SMR) у поєднанні з уловлюванням і зберіганням вуглецю (CCS),
• водень, вироблений з відновлюваної електроенергії з використанням електролізу. Вуглецевий слід такого водню приймається рівним нулю.

Аналіз показує, що повітряні теплові насоси будуть найбільш рентабельною технологією опалення житлових приміщень у 2050 році. Результати представлені в наступній діаграмі (в трикутниках показаний потенціал зниження викидів у відсотках):

Аналіз чутливості показав, що навіть якби вартість природного газу була на 50% нижче або ціни на поновлювану електроенергію були б на 50% вище у 2050 році в порівнянні з основними припущеннями доповіді, теплові насоси все одно були б більш рентабельними, ніж водневі котли або паливні елементи.

Автори також зазначають, що поновлюваний електролізний водень може бути конкурентоспроможним за вартістю з воднем SMR + CCS у 2050 році.

Водночас підвищення енергоефективності будівель для зниження попиту на тепло є більш ефективною стратегією для досягнення скорочення викидів парникових газів, ніж будь-який зі способів опалення з низьким рівнем викидів парникових газів, які оцінюються у доповіді.

Аналіз показує, в процесі виробництва водню з природного газу з уловлюванням і зберіганням вуглецю не вийде знизити викиди повністю. Технології CCS не володіють 100% ефективністю у плані усунення викидів, крім того, залишається емісія в процесі видобутку і транспортування метану, зазначає buduemo.com.

Завдання переходу до кліматично нейтрального стану в європейських країнах мають на увазі, що в енергосистемах (майже) не буде місця для природного газу. Тому газова промисловість намагається «протиснути» ідею, що можна замістити викопний газ воднем, використовуючи існуючу газову розподільчу інфраструктуру, і замінити газові опалювальні прилади водневими. Відповідні експерименти вже ведуться.