Методи укладання паркету, їх переваги та недоліки

Паркет – дуже популярне підлогове покриття. Воно виглядає красиво і дорого, є надійним і довговічним. Розглянемо способи укладання паркету разом з порталом buduemo.com.

Укладання паркету "плаваючим" способом

«Плаваюча» підлога – це укладання паркету без приклеювання його до основи. Як правило, так укладають паркетну дошку, оснащену замковим з'єднанням. Таке укладання дозволяє виконати порівняно швидкий монтаж і при цьому заощадити на клеї. У разі необхідності такий паркет можна так само просто розібрати та замінити новим.

В якості основи необхідно використовувати підкладку зі звуко- і теплоізоляційного матеріалу, наприклад з коркового дерева. Іноді, щоб уникнути можливого скрипу в замках їх проклеюють один з одним вініловим клеєм. При плаваючому укладанні пошкоджені планки досить легко замінити новими.

До мінусів такої укладки можна віднести неможливість реставрації всієї підлоги, оскільки шліфування не приклеєного до підлоги паркету майже неможливе. Крім того, при плаваючому укладанні з часом можлива поява скрипів, особливо при використанні бюджетної паркетної дошки.

Метод приклеювання до основи на фанеру або без

При клейовому методі укладання на основу обов'язково повинен бути нанесений грунт. Він забезпечить захист від зайвої вологи, а також забезпечить відмінну адгезію (зчеплення поверхонь) при приклеюванні паркету і зменшить витрату клею.

Після цього на основу або паркет спеціальним шпателем наноситься клей. Дуже важливо, щоб клей був нанесений рівним шаром. Занадто товстий або, навпаки, занадто тонкий шар клею може привести до дефектів укладки. На відміну від плаваючого методу, бічні частини паркету в цьому випадку не склеюються один з одним.

Такий спосіб укладання використовується при укладанні масивного паркету, паркетної дошки без замкового з'єднання або в разі, коли у підлозі знаходяться комунікації, які не дозволяють кріпити паркет безпосередньо до стяжки спеціальними цвяхами та шпильками.

В окремих випадках, коли стяжка недостатньо рівна або недостатньо міцна, використовують фанеру. Фанера в цьому випадку ріжеться на невеликі квадрати та приклеюється до стяжки, якщо можливо, прибивається спеціальними шпильками. Після цього на фанеру вищеописаним способом укладається паркет.

Зверніть увагу, що фанера, яка використовується для укладання паркету, повинна призначатися для внутрішніх робіт і не містити формальдегідів. Як правило, це фанера марки ФК (вологостійка).

Комбіноване укладання з використанням клею і цвяхів

Цей метод застосовують, як правило, для укладання широкої і товстої масивної дошки для забезпечення найнадійнішої фіксації на фанеру або без неї. Планки в цьому випадку кріплять цвяхами, шпильками або шурупами з різьбленням, прибиваючи їх під 45° в шип\паз дошки відразу після приклеювання.