Печі-буржуйки: спадок минулого, тепло сучасності

Піч-буржуйка, відома також як просто буржуйка або піч-камін, є важливою складовою опалення в багатьох країнах із холодним та помірним кліматом, зокрема в Україні та інших країнах Східної й Центральної Європи, в Америці та ін.

Історія печей-буржуйок налічує понад сотню років. Найбільш популярними вони були на початку та в першій половині ХХ століття, коли їх використовували як основне джерело тепла в багатьох домівках, господарських і громадських будівлях, у залізничних вагонах тощо. При цьому в деяких країнах Балканського півострова, зокрема в Боснії і Герцеговині, піч-буржуйка і в ХХІ столітті залишається основним способом опалення – там із вікон багатоквартирних будинків звично стримлять труби-димарі, а в міських дворах зберігаються дрова на розпал.

Буржуйки мають значний попит і в умовах розвитку центрального й електричного опалення. На радянському просторі популярності печам цього типу додало масове виділення дачних ділянок – такі печі ставили в літніх садових будиночках, гаражах, теплицях, сараях. Через перебої подачі тепла буржуйки використовують для опалення шкіл, установ тощо, особливо в сільській місцевості.

Піч-буржуйка є неодмінною частиною польового армійського побуту. Так, уже майже десять років буржуйки різних типів до ЗСУ постачають волонтери – для наметів, бліндажів тощо.

Піч-буржуйка: походження і назва

Спершу вона асоціювалася з карикатурним образом буржуя – людини з великим черевом. Подібну етимологію має й американська повсякденна назва цього типу печі – potbelly (“черевань”, “товстопуз”).

Американці називають винахідником такої печі Бенджаміна Франкліна. У США ці печі-каміни використовували насамперед для опалення невеликих залізничних станцій та шкільних класів.

У Японії чавунні печі асоціюються з традиційною японською лялькою дарума. Там печі-даруми також використовувалися для опалення залізничних вагонів і малих станцій.

Принцип роботи печі-буржуйки та різновиди

Принцип роботи печі-буржуйки простий. Основний її елемент – чавунний або залізний литий вогнетривкий корпус, в якому спалюються дрова або вугілля. Вогонь нагріває стінки печі, і тепло випромінюється у приміщення.

Щоб забезпечити ефективне розподілення тепла, печі-буржуйки мають простіші або складніші систему каналів та вентиляції, яка дозволяє гарячому повітрю краще циркулювати.

Існують різні види печей-буржуйок, залежно від форми, розміру, розташування труб та принципу роботи, зокрема:

• топкові
• печі-каміни
• теплонасосні (камінофени)
• булер’яни

Плоска поверхня верхньої частини печі може використовуватись для кип’ятіння води або приготування їжі.

Піч-булер’ян була сконструйована у США в 1975-х роках, коли винахідник Ерік Дарнелл у штаті Вермонт не був задоволений роботою дров’яної печі у своєму будинку та встановив спеціальні сталеві труби в печі-каміні таким чином, щоб їхня тепловіддача значно зросла з урахуванням ефекту конвекції. Так виник ще один тип буржуйки – піч Free Flow.

Найбільше можливостей конструювати нові буржуйки зазвичай має компанія по металообробці. Що й не дивно, адже чим більше під рукою металу і виробничих можливостей – тим ширше коло варіантів для виготовлення таких печей.

Так, наприклад, виробнича компанія ksl.ua пропонує виріб буржуйка “ВОЛЯ 22”, який можна назвати сучасним і навіть вишуканим. Одноконфорочна піч-буржуйка KSL з конвекційним радіатором призначена не лише для внутрішнього обігріву приміщень, а й приготування їжі та сушіння одягу/взуття.

Переваги й недоліки

• Простота. У дачних і польових умовах печі-буржуйки можуть бути незамінним джерелом тепла, якщо немає можливості встановити стаціонарну дров’яну, вугільну чи газову піч.
• Екологічність. При правильному використанні печі-буржуйки можуть бути більш екологічною альтернативою порівняно з електричним опаленням, оскільки вони споживають
• вугілля або дрова, які є біорозкладними джерелами енергії.
• Надійність. Такі печі мають дуже мало рухомих частин, тому вони відомі своєю тривалою службою та мінімальними витратами на обслуговування.
• Атмосфера: Печі-каміни створюють особливу атмосферу тепла та затишку в будинку.
• Слід пам’ятати, що важливий недолік буржуйки – підвищена пожежна небезпека. Також слід дбати про надійне відведення диму за межі приміщення

Звісно, центральне опалення (у звичайних міських умовах) буде більш зручним і автоматизованим. Тоді як буржуйка потребує значної кількості дрів чи іншого палива, а також місця для його зберігання.