Вимушена самоізоляція дала змогу усвідомити роль та вплив навколишнього простору на рівень добробуту. Згідно з дослідженням консалтингової компанії CBRE у межах регіону EMEA (куди входить і Україна), 2020 року майже 40% орендарів були зацікавлені в будівлях, які відповідають нормам сталого розвитку.
«Зелене» і «здорове» будівництво
Концепція healthy building (з англ. – «здорове» будівництво) – один зі способів підтримки балансу між людськими потребами, фінансовими показниками та навколишнім середовищем.
Ідея «зеленого» (сталого) будівництва полягає у використанні сучасних, енергоефективних технологій під час зведення об'єкта. Завдяки чому в процесі експлуатації будівлі відбувається більш раціональне споживання ресурсів. Вплив таких проєктів на навколишнє середовище мінімальний, що відзначається екосертифікатами (LEED або BREEAM).
За інформацією Всесвітньої ради з «зеленого» будівництва, у США орендарі «зелених» будівель більш задоволені їхньою якістю в порівнянні з тими, хто займає площі в «традиційних» об'єктах. Зокрема, це пов'язано з впровадженням сучасних технологій, що забезпечують кращу вентиляцію, кондиціонування, освітлення тощо.
Концепція healthy building є завершальним етапом для оцінки проєкту «зеленої» нерухомості. Її завдання – встановити вплив навколишнього простору на фізичне й ментальне здоров'я людей та за необхідності поліпшити його. Якщо після реалізації всіх вимог результати тестування відповідають нормам, об'єкт отримає сертифікат – WELL або Fitwel.
Однак ще донедавна не існувало документа із загальними критеріями, які б визначали «здоровий» об'єкт чи ні.
У стандарті WELL (WELL Building Standard) 2018 року враховується низка чинників і допустимі норми, які визначають комфортність перебування людей у приміщенні. Зокрема, вказані вимоги до таких показників, як чистота повітря, вода, доступність природного світла (а також якість джерел штучного освітлення), акустичний комфорт, звукопоглинання, температурний режим, наявність місць для занять спортом тощо. Усього – понад 100 норм, які можна імплементувати, говорить buduemo.com.
До речі, у кожній розвиненій країні розроблена низка вимог, що визначає параметри для оптимальної життєдіяльності людини. Наприклад, в Україні особливості вентиляції для того чи іншого виду приміщень зазначаються у ДБН (будівельних нормах) і БНіП (будівельних нормах і правилах).
Норми можуть бути менш або більш жорсткими (залежно від країни), проте сертифікат – своєрідна гарантія впровадження останніх напрацювань і технологічних рішень, що також виділяє об'єкт з-поміж «традиційних».
«Здоровий» простір в офісах
Сфера «здорової» нерухомості розширюється. Окреслені параметри в стандарті можуть застосовуватися не лише для об'єкта загалом, а й для трансформації його внутрішніх просторів. Це також сприяє позитивним технологічним змінам у будівлі.
Healthy-проєкти передбачають впровадження найактуальніших інженерних систем для швидкого й безперебійного забезпечення приміщень повітрям. Часто під час проєктування таких об'єктів планується встановлення енергоефективних припливно-витяжних установок із рекуперацією.
Також віддають перевагу будматеріалам, які містять низький відсоток речовин, що забруднюють повітря, та не містять канцерогенів. Наприклад, за даними ВООЗ, на 2018 рік близько 125 млн осіб у світі зазнало негативного впливу азбесту на роботі.
Напрям «здорової» нерухомості розвиватиметься й далі, зокрема, зважаючи на підвищену увагу до проблем екології.
Про перспективи екобудівництва
Відомо, що об'єкти екологічного будівництва («зелені» будівлі) відрізняються хорошою рентабельністю в процесі експлуатації, оскільки мають низький рівень споживання енергії. Однак для того, щоб такі проєкти розвивалися в Україні, потрібна підтримка держави у вигляді механізму пільгового кредитування.
Сьогодні в нашій країні налічується невелика кількість зразків екодевелопменту. Прикладів сертифікованої «здорової» нерухомості немає, зокрема, через високу вартість сучасних екологічних технологій та отримання самого сертифіката.
Наприклад, стандарт WELL передбачає сертифікацію (з необхідністю періодичного продовження), а також підвищені вимоги до інженерії та низки інших параметрів.
Загалом тенденція healthy building, яка впливає на життєдіяльність, здоров'я і продуктивність людей, може вигідно виражатися в економічних показниках для бізнесу.
На сьогодні Україна знаходиться лише на початковому етапі усвідомлення важливості впровадження «здорового» будівництва. Однак у майбутньому такі об'єкти можуть поліпшити міське середовище, підсилити ринок і стимулювати приплив інвестицій.
Healthy-проєкти у світі
Найбільше об'єктів, що відповідають, зокрема, стандарту WELL, знаходяться в США, Великобританії та Китаї. Однак і в країнах-сусідах України – Польщі та Словаччини – зовсім недавно були реалізовані healthy-проєкти.
Так, першим офісним об'єктом у Польщі, який до екосертифікату LEED отримав підтвердження стандарту WELL Building, став бізнес-центр Spark (2019 рік). Для отримання сертифікату девелопер забезпечив дотримання всіх необхідних параметрів щодо якості повітря, питної води, освітлення, шумозаглушення, а також ергономіки робочих місць. Останнє, крім усього, може забезпечити дотримання важливої сьогодні соціальної дистанції.
А спеціально розроблена смартсистема автоматизувала низку функцій, дозволивши резидентам без особливих зусиль користуватися всіма перевагами офісного центру (регулювати показники температури в певній зоні, бронювати конференц-зали онлайн тощо). Доповнили проєкт об'єкти навколишньої інфраструктури, зокрема пасіка на даху, а також амфітеатр біля виходу з офісу.
Бізнес-центр на території колишньої промзони – Twin City Tower – перший проєкт у Словаччині, який отримав сертифікат WELL (2020 рік). Також будівля сертифікована за схемою BREEAM як екологічна.
Об'єкт виділяється фотогальванічними панелями, які є частиною фасаду та сприяють перетворенню сонячного випромінювання в електроенергію.
Green Building Partners Office – це перший офісний проєкт у країнах Скандинавії, внутрішні приміщення якого були відзначені 2018 року відповідним сертифікатом.
Так, у зазначений офісний простір вбудували додаткові джерела світла, смартстіни, створені з рослин, та інші healthy building елементи (наприклад, настінні комплекси для фізичних вправ), метою яких було покращити робоче середовище.
Сьогодні у багатьох сферах відзначається підвищена увага до питань сталого розвитку. У будівництві сформульовані стандарти енергоефективності та «здорових» будівель. З кожним роком об'єктів, що відповідають таким вимогам, стає все більше. Україна поки невеликими кроками просувається в цьому напрямку.
Складнощі виражаються у безлічі аспектів: від невеликого досвіду створення проєктів на вітчизняному ринку до високої вартості реалізації. Розв'язання цих питань одночасно з держпідтримкою могли б прискорити впровадження healthy-тренда в українську нерухомість.