Тамбур у під'їзді: навіщо потрібен, з яких років будують і хто вигадав

Тамбур у під'їзді — це невеликий простір між вуличними дверима та входом у під'їзд або між сходовим майданчиком і дверима квартир. Його наявність здається очевидною, але так було не завжди. У цій статті розповідаємо, для чого потрібен тамбур, коли він став стандартом у будівництві багатоквартирних будинків і хто першим запропонував таке архітектурне рішення.

Навіщо потрібен тамбур у під'їзді

• Теплоізоляція: тамбур виконує роль буфера між вулицею та під'їздом, запобігає різким перепадам температур, зменшує втрати тепла взимку та захищає від спеки влітку.
• Захист від протягів: особливо актуально у вітряну погоду — перші двері закриваються, а другі зупиняють потік повітря.
• Шумоізоляція: знижує рівень вуличного шуму, що потрапляє всередину будинку.
• Захист від пилу й бруду: сміття й волога залишаються в тамбурі, не проникаючи далі у під’їзд.
• Контроль доступу: у тамбурі часто встановлюють домофон або додаткові двері, що підвищує безпеку мешканців.

З яких років будують багатоквартирні будинки з тамбурами

Перші прообрази тамбурів зустрічалися ще в дореволюційних прибуткових будинках, особливо в північних регіонах, де була потреба у додатковому захисті від холоду. Проте масове використання тамбурів почалося вже у радянський період.

З 1960-х років, у період хрущовок, а особливо з початком будівництва "брєжнєвок", тамбури стали стандартним елементом проєктування багатоквартирних будинків. Вони з’явилися не лише біля входів у під’їзди, але й усередині — перед групами з 2–4 квартир на поверхах. Це дозволяло мешканцям додатково ізолювати простір, підвищити затишок і навіть організувати місця для зберігання речей.

Хто вигадав тамбур

Ідея тамбура бере початок із традиційної архітектури. У давніх хатах існувала аналогічна конструкція — сіни, що відокремлювали вулицю від житлової частини. Вони виконували ті самі функції: зберігали тепло та захищали від вітру. З розвитком міського будівництва архітектори перенесли цю концепцію у багатоповерхові будинки.

Конкретного автора ідеї «тамбура» назвати складно, адже це архітектурне рішення розвивалося поступово й незалежно в різних країнах. Проте в контексті радянського масового будівництва впровадження тамбурів як обов’язкового елементу пов’язують із роботою проєктних інститутів, зокрема ЦНДІЕП житла, які розробляли типові серії будинків.

Тамбур у під'їзді — це не просто «другі двері», а важливий елемент комфорту, тепло- та шумоізоляції, гігієни й безпеки. Він став невід’ємною частиною архітектури багатоквартирних будинків, особливо у країнах з холодним кліматом. Історія тамбура починається з народної архітектури, а його сучасне значення підтверджує: навіть прості рішення можуть бути геніальними у своїй ефективності.