Вогнегасник — один із найважливіших засобів первинного пожежогасіння, який може врятувати життя та зменшити матеріальні втрати у разі пожежі. У житлових будинках і офісах його наявність не завжди є обов’язковою вимогою, але рекомендована для забезпечення базового рівня безпеки. У цій статті розглянемо, які типи вогнегасників бувають, як їх правильно обирати, де розміщувати та які норми передбачає українське законодавство.
Які бувають вогнегасники?
Існує кілька основних типів вогнегасників, кожен з яких призначений для гасіння певного типу пожежі:
- Порошкові (ВДП) — універсальні, підходять для гасіння твердих, рідких і газоподібних речовин, а також електрообладнання. Найпоширеніший тип для офісів і домівок.
- Вуглекислотні (ВВК) — ефективні при гасінні електроприладів та рідин. Не залишають слідів після використання, що важливо для приміщень з технікою або документами.
- Пінні (ВП) — використовуються для гасіння рідин і твердих матеріалів, не підходять для електрообладнання.
- Водяні — екологічні, але менш універсальні, підходять для пожеж класу А (горіння твердих речовин).
Який вогнегасник вибрати для дому?
Для квартир, приватних будинків і невеликих приміщень найкраще підходить порошковий або вуглекислотний вогнегасник місткістю 2–5 кг. Його достатньо для гасіння невеликого займання на кухні або в кімнаті з технікою. Важливо, щоб вогнегасник був розташований у легкодоступному місці, але подалі від джерел тепла.
Вогнегасники в офісі: скільки та які?
Кількість і тип вогнегасників в офісі залежить від площі приміщення, кількості співробітників, наявності електрообладнання та інших факторів. Загальні рекомендації такі:
- Мінімум один вогнегасник на кожні 20–40 м².
- Переважно використовуються порошкові та вуглекислотні вогнегасники.
- Вогнегасники повинні бути встановлені на спеціальних кріпленнях або тумбах на висоті не вище 1,5 м.
- Відстань від будь-якої точки офісу до найближчого вогнегасника — не більше 20 метрів.
Норми та вимоги згідно з українським законодавством
В Україні використання та обслуговування вогнегасників регулюється рядом нормативних документів, зокрема:
- Правилами пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2014)
- ДСТУ 4297:2004 – технічні вимоги до вогнегасників
- ДБН В.2.5-56:2014 – інженерне обладнання та безпека будівель
Відповідно до цих документів, усі вогнегасники повинні проходити щорічне технічне обслуговування та перевірку працездатності. Прострочені або несправні вогнегасники підлягають заміні.
На що звертати увагу при купівлі?
- Наявність сертифіката відповідності.
- Дата виготовлення — вогнегасник має бути "свіжий".
- Якісний корпус без слідів корозії чи пошкоджень.
- Інструкція українською мовою.
Наявність вогнегасника вдома або в офісі — це не зайва пересторога, а розумний крок до забезпечення безпеки. Правильно обраний і технічно справний вогнегасник може стати вирішальним фактором у критичній ситуації. Не варто нехтувати простими засобами захисту — вони рятують життя.