Як облаштувати літній душ на дачі

Літній душ — чудовий спосіб охолодитися та освіжитися в спекотні літні місяці. І зробити його не так складно, як може здатися на перший погляд.

Види літнього душу

Види цих дуже потрібних споруд визначають за використовуваними при будівництві матеріалами та технологіями. Їх вибір залежить від обсягу наявних коштів та інших факторів.

Душ з дерева

Такий варіант досить популярний. Варіант поширений переважно тому, що дуже простий і доступний. Для облаштування цього виду душу використовують екологічно чистий матеріал, у достатній кількості наявний у країні. Дерев'яні будівлі мають багато переваг, але й істотні недоліки – вони погано стійкі до вологи та дуже улюблені різними комахами.

Обробка антисептиками, протигрибковими препаратами та засобами від шкідників частково вирішує проблеми. Для душу з цієї ж причини краще використовувати дошки та брус із хвойних порід дерева.

Основними етапами будівництва такого виду споруди на дачі є:

Вибір бруса, з якого зводиться каркас душу. Для визначення перетину цих стійок орієнтуйтеся на навантаження – вагу накопичувального бака, який планується встановлювати на верх кабінки.
Викопування ям під каркасний брус (за кількістю кутів плюс дві для дверей). Їх глибина – щонайменше 80 см. Внизу зі суміші піску з щебенем створюється подушка до 10 см.
Щоб брус не гнив, на висоту закопування його треба обробити бітумом та обмотати руберойдом. Потім усі стійки опускають у ями, готуючи до подальшої роботи за допомогою будівельного рівня.
Наступний етап – з'єднання стійок зверху та знизу горизонтальними брусками. З'єднують їх куточками або болтами. Каркас готовий.
Бічні частини (якщо планується – і дах) закриваються шліфованою дошкою і вся споруда обробляється лакофарбовими засобами з усіх боків.

Конструкція з полікарбонату

Такий душ ще простіший у виготовленні. Але для формування каркаса з металу потрібен зварювальний апарат. На стійки обирають профіль перетином 40*60 мм, а обв'язку роблять із меншого за розміром.

Логіка зведення каркаса аналогічна вже описаній вище. Закріплення стійок у ямах проводиться бетонуванням. Між цими опорами приварюють перемички – вони будуть жорсткою основою та потрібні для закріплення полікарбонату. Особливу увагу зверніть на якість зведеної зверху рами – вона має спокійно витримувати вагу бака з водою. Вся споруда ретельно обробляється водостійкою фарбою. На каркас закріплюються нарізані дисковою пилкою за розмірами листи непрозорого полікарбонату. Стандартна товщина цього матеріалу – 6–10 мм.

Душ із профнастилу

Досить часто зводяться будівлі за допомогою цього матеріалу. Він не важкий, довговічний. Каркас формується з відповідного перетину металевого профілю або дерев'яного бруса.

Схема будівництва аналогічна попереднім. Закріплені в землі стійки з'єднують поперек профілем – це робиться для жорсткості конструкції. На каркас оцинкованими саморізами з ущільнювальними шайбами пришивається профнастил. Різання його проводиться болгаркою, оснащеною зубчастим диском, або за допомогою ножиць по металу.

Цегляний душ

Найміцніший вид споруди вимагає заливки малозаглибленого фундаменту. Для нього за певними розмірами викопується траншея (оптимальні параметри: ширина – 20, глибина – 40 см). Економія на зведенні фундаменту виходить тоді, коли в розчин закидають при його заливці камені, биту цеглу тощо. наявне не дуже велике будівельне сміття.

Добре застиглий бетон – основа для кладки. Зв'язка – цементний розчин. При роботі не забудьте облаштувати отвір для входу у спланованому місці за потрібними розмірами. Зазвичай використовують двері з дерева або з профнастилу на металевому каркасі. На оптимальній висоті цегляних стін кладуться дерев'яні бруски для формування покрівлі та встановлення водяного бака.

Обираємо оптимальне місце на ділянці

Ви вже оцінили переваги цих будівель – те, що їх можна звести з різноманітних матеріалів та використати при цьому весь свій дизайнерський та конструкторський досвід, ідеї та мрії?! Але насамперед потрібно визначити місце, де стоятиме цей шедевр.

Поради фахівців:

Стаціонарні будівлі такого плану краще зводити на добре освітлюваній сонцем території. Від інших споруд потрібно відступити щонайменше 1,5–2 метри.
Душ, який планується використовувати лише в літній час, зазвичай роблять позаду або збоку від будинку. Але іноді можна побачити й варіанти, коли стіна основної дачної споруди стає стороною кабінки, і душова лійка знаходиться саме на ній.
Стандартно такі будівлі зводять трохи далі від ряду густих кущів та великих дерев. Щільні та високі рослини заважають вільній циркуляції повітря – якщо не врахувати цього, у душовій кабінці буде сиро та неприємно.

Придбання готового душу

Якщо немає бажання будувати душ самостійно, можна придбати готову конструкцію. Важливо враховувати форму та розмір кабінки, матеріал, обсяг накопичувального бака та вартість споруди.

Яку ємність використовувати для літнього душу

Бак для води може бути металевим або пластиковим, циліндричної або прямокутної форми. Важливо правильно визначити його обсяг. Для сім'ї з 4 осіб достатньо бака на 100 літрів, максимум – 200 літрів. Бак краще фарбувати в темний колір для кращого нагріву сонцем.

Піддон для літнього душу

Для зливу води можна використовувати дві системи: злив прямо під кабінкою або за її межами. У першому випадку вода одразу стікає в септик через проливний настил. У другому випадку потрібен піддон і окремий зливний шланг. Для пластикового піддону краще використовувати опору з цегли, а не з бруса.

Як зробити злив

Для облаштування зливної ями потрібно викопати яму глибиною 0,5 м, насипати на дно пісок, утрамбувати його, покласти геотекстиль, а зверху – щебінь або гальку. Якщо ґрунт піщаний, потрібно зміцнити стіни ями цеглою.

Встановлення бака на душ, підвод води та обігрів

Бак потрібно правильно вибрати й встановити. Металеві баки нагріваються швидше, але пластикові більш довговічні. Бак краще фарбувати в темний колір для кращого нагріву сонцем. Важливо забезпечити герметичність бака і зручність його обслуговування.