Способен ли Градостроительный кодекс решить кризис градостроительства?

Містобудування перебуває в глибокій кризі, яка має декілька проявів.

І. Криза довіри
За останні 15 років сталося щонайменше 4 особливо гучних будівельних скандалів. Спершу «Еліта-Центр», тоді забудови Анатолія Войцеховського, і вже зовсім нещодавно — «Укрбуд» та «Аркада». За даними МВС, приблизна оцінка кількості ошуканих інвесторів становить більше 100 000 осіб. При цьому ситуація не завжди із категорії «інвестор сам винен, бо не перевірив» — частина із недобудованих будинків на момент інвестування мала належно оформлені документи. За таких умов забудовникам все складніше залучити інвесторів, бо ті розуміють, що в українських реаліях вони практично позбавлені правового захисту.

ІІ. Криза державних інституцій
Будівельна галузь перебуває в стані перманентного реформування — змінюються як законодавство, так і система контролюючих органів та їх повноваження. Цього року реформа містобудування навіть включена до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, але від цього, схоже, швидкість її втілення не змінюється.

На ДАБІ традиційно багато нарікань через неефективність та корупцію. Уряд вирішив діяти радикально — 13 березня ліквідував ДАБІ і почав створення замість неї трьох нових органів. Повноваження щодо перевірок мають перейти до Державної інспекції містобудування (ДІМ), а до початку її роботи перевірки вирішили взагалі не проводити.

Як це часто буває, перехідний період дуже затягнувся. Із березня перевірки не проводяться, чіткі строки початку повноцінної роботи ДІМу — відсутні. Як наслідок – зростання кількості незаконних забудов.

Народні депутати вирішення проблеми бачать, зокрема, в прийнятті нових законів, які зареєстровані у Верховній Раді — № 3336 від 14.04.2020, № 3875 від 16.07.2020, № 3876 від 16.07.2020.

ІІІ. Містобудівний кодекс — крок до вирішення?
Криза містобудування настільки глибока, що потребує глибинних змін. Один із напрямків — оновлення та систематизація законодавства, наприклад, шляхом прийняття Містобудівного кодексу. Цей кодекс був би основним нормативно-правовим актом у сфері містобудування замість майже десятка нині існуючих законів.

Розмови про створення Містобудівного кодексу ведуться давно — щонайменше 13 років. Концепцію Містобудівного кодексу Кабінет Міністрів схвалив ще у 2007 році. У 2010 році кодекс навіть було прийнято Верховною Радою в першому читанні (законопроект № 6400 від 18.05.2010). Однак, до другого читання кодекс так і не було підготовлено.

У 2017 році влада повернулася до питання Містобудівного кодексу: при Мінрегіоні було створено робочу групу з розроблення проекту кодексу, «в рамках роботи якої було визначено доцільність попереднього опрацювання зазначеного питання на рівні концептуальних пропозицій». Розробка Містобудівного кодексу була одним із головних завдань Мінрегіону на 2018 рік, до чого навіть долучили Уряд Німеччини.

У 2020 році Мінрегіон все ще планує розробити проект Містобудівельного кодексу — це ввійшло в Концепцію публічного управління у сфері містобудівної діяльності. Нинішній дедлайн — до 2024 року. Кодекс має об’єднати та синхронізувати такі закони:

«Про основи містобудування»
«Про архітектурну діяльність»
«Про регулювання містобудівної діяльності»
«Про Генеральну схему планування території України»
«Про будівельні норми»
«Про комплексу реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»
«Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».
Фундаментом для швидких змін є якісне правове поле.

Професійне середовище та юридична спільнота готові долучитись до розробки проекту Містобудівного кодексу.
Від держави потрібні лише політична воля та щире прагнення змін.